Президента до активних дій спонукає падіння авторитету та загроза обвалу популярності восени, коли люди отримають нові платіжки за комунальні послуги. Лідер БЮТ змушена оперативно виходити зі стану летаргічного сну через ризик загубитися серед чисельних представників «третіх сил» та «нових політиків», деякі з яких, за даними соціологів, уже дихають їй в потилицю.
Президент йде у пропагандисти
Перший пункт плану Віктора Януковича – внесення змін до закону про місцеві вибори. Він збирається подати їх до парламенту вже 25 серпня і наполегливо рекомендує депутатам повернутися із заморських країн, щоб ухвалити законопроект до кінця місяця. Не варто вважати, що президент раптово «прозрів» щодо недосконалості закону, блукаючи інтернетом під час відпустки. Вочевидь, ідея підкорегувати правила проведення виборів на Банковій виникла після ознайомлення з даними соціологічних опитувань. Зокрема нещодавно опитані Центром Разумкова респонденти виявили значно нижчу прихильність до Партії регіонів (27,6%), ніж два місяці тому (наприкінці червня регіоналів підтримували 41,2%). Скасування норми закону про необхідність для учасника перегонів обов’язкової реєстрації партійного осередку за рік до дати виборів дозволяє Віктору Януковичу вбити одразу двох зайців: додати до свого образу демократичного лоску в очах західного світу і забезпечити своїй партії пристойний результат на виборах. Адже «зелене світло» від такого кроку президента отримають чимало політичних сил, які є конкурентами на полі партії Юлії Тимошенко, завдяки чому її показники, напевне, зменшаться. Ну, а з тими, хто намагатиметься відкусити щось від регіонального електорального пирога, «біло-блакитні» домовляться до або після виборів.
Далі глава держави збирається змінити Конституцію, ґрунтовно і якнайшвидше. За формулою «сильний президент – політично структурований парламент з сильною коаліцією і впливовою опозицією – відповідальна та професійна виконавча влада». Зрозуміло, що головною є перша ланка. Адже якщо президент матиме «практичні важелі координації і контролю над реалізацією ключових питань реформ та стратегічного курсу держави», то роль всіх інших гілок влади зведеться до того, щоб швидко «брати під козирок». Яким шляхом змінюватимуть Конституцію – через скасування політичної реформи 2004 року Конституційним судом, чи прийняття змін парламентом – поки що невідомо. Не виключене використання обох варіантів. Відданість суддів КСУ президенту – практично доведений факт, та й у Верховній Раді для збирання докупи заповітних 300 голосів – рукою подати. За словами головного вербувальника в коаліцію Андрія Клюєва, нині в ній вже 270 штиків. До того ж, партнерів по коаліції – Блок Литвина та КПУ – які в липні заблокували прийняття закону про референдум, що давав можливість повернутися до Конституції часів Кучми, регіонали вже «переконали». Зокрема спікер Володимир Литвин «святкову» ідею президента змінювати Конституцію охоче підтримав. Натомість з табору опозиціонерів повідомляють про можливу ціну депутатської прихильності до Основного Закону під редакцією Януковича – продовження повноважень нинішнього скликання парламенту до 2015 року. І страхають громадськість введенням семирічного терміну перебування на Банковій самого Віктора Федоровича.
У довгострокових планах президента – здобуття Україною економічної незалежності. Але саме в цьому ключовому напрямку від Януковича не пролунало жодної конкретики. Він лише наголосив на важливості економічних реформ та пообіцяв важкі часи. Попри запевнення, що програма дій розроблена, строки виконання встановлені, контролери призначені, здається, з цим останнім пунктом в команді президента – повна невизначеність. Принаймні жодних помітних зрушень в цій сфері не спостерігається, самі лише маневри. Проте вже найближчим часом Віктор Янукович збирається в турне регіонами – популяризувати свої реформи. Напевне, розповідатиме про Податковий кодекс, якого нема, переконувати, що підвищення цін на газ та пенсійного віку для жінок – це великий здобуток нової влади, а судді віднині зовсім незалежні, якщо не згадувати вголос про Вищу раду юстиції. Доведеться президенту перед початком агітаційного туру взяти кілька уроків ораторського мистецтва та оволодіти навичками гіпнозу. Інакше наслідки зустрічей з виборцями можуть виявитися не надто приємними.
Тимошенко готується до облоги
План від Юлії Тимошенко налічує 15 пунктів, об’єднаних єдиним девізом: «Всі на боротьбу з владою!». Боротьба, за оцінкою лідера БЮТ, буде напруженою і тривалою, хоча ще зовсім недавно вона палко переконувала, що Віктор Янукович прийшов ненадовго.
Серед заходів найближчого часу – мітинг під стінами парламенту 7 вересня в день відкриття осінньої сесії та забезпечення високої явки населення на місцевих виборах 31 жовтня. Виконати перше нескладно – площа біля Верховної Ради не така вже й велика, у вересні громадяни повернуться з городів та відпусток, та й студенти в цей час не надто переймаються навчанням, тож на заклик і можливість підзаробити відгукнуться охоче. А от вмовити виборців прийти голосувати 31 жовтня буде важче: місцеві вибори більшість не вважають доленосними, та й «зірок» серед кандидатів, вартих голосу, ще треба пошукати.
У подальших планах від Тимошенко – організація широкомасштабного партизанського руху для повалення діючої влади. Зокрема, в боротьбі з «тираном і диктатором» лідер БЮТ пропонує використати й моральну зброю – причепити синьо-жовті стрічки на себе, свої авто та предмети побуту.
У довгостроковій перспективі лідер БЮТ теж має намір написати нову Конституцію. Пропозиції збиратимуться по всій країні. Репрезентувати продукт колективної творчості вона пообіцяла перед наступними, вочевидь, парламентськими виборами. Схоже, писати всенародну Конституцію перед виборами до Верховної Ради стає вже традицією, адже у 2007 році, напередодні позачергових виборів, відповідне опитування проводили і БЮТ, і Партія регіонів. Вочевидь, пропозиції трирічної давнини вже неактуальні.
Від озвучених президентом та лідером найбільшої опозиційної сили планів на майбутнє складається враження, що вони живуть у різних країнах: Янукович – у державі загального благоденства, Тимошенко – в окупованій іноземними загарбниками. Водночас решта українців мешкає геть в іншому місці. Схоже, доки керманич і та, яка стоїть першою в черзі на цю посаду, не повернуться зі своїх космічних орбіт, їм не варто сподіватися на підтримку власних ініціатив серед широкого загалу.