Спустошення

Світ
16 Серпня 2015, 12:18

Коли картку Аліни, студентки з Молдови, наприкінці липня не обслужив банкомат, перше, що спало їй на думку: банк тишком збанкрутував. На щастя, то ви­явився лише технічний збій, але перша думка дівчини була недалека від правди. Фінансовій системі Молдови завдано серйозного удару. У листопаді із трьох найбільших банків країни через серію шахрайських кредитів та переказів коштів було вкрадено $1 млрд. Затиснута між Румунією та Україною, Молдова є найбіднішою країною Європи. Вкрадені кошти становлять понад восьму частину її ВВП. Операція спричинила низку подій, унаслідок яких, за словами міністра фінансів, що в червні подав у відставку, уряд Молдови до кінця літа вже не зможе виплачувати зарплати.

Три фінустанови, з яких вивели кошти, стали неплатоспроможними, тож Національний банк Молдови узяв їх під свій контроль, вливши 12,5 млрд леїв ($660 млн) нового капіталу. Одначе такої суми в наявності не було, тому ці гроші довелося створити. Величезне збільшення грошової маси призвело до подвоєння інфляції — до 8% — і девальвації валюти: за цей рік лей упав відносно долара на 20%.

Читайте також: Нові податки як засіб проти рецесії

У відповідь на стрибок інфляції центробанк почав різко підвищувати облікову ставку: від 8,5% у січні вона підскочила до 15,5% зараз. Усе це на тлі вибитих із колії банків змушує бізнес обмежити інвестиції.

Іще один несприятливий чинник — економічна криза в Росії, яка є одним із найбільших торговельних партнерів Молдови та джерелом майже $800 млн переказів від молдовських заробітчан додому за останній рік. За оцінками Світового банку, через рецесію в РФ зростання ВВП Молдови сповільнилося на 4,6 процентного пункту. Це значною мірою зумовило перехід економіки країни від зростання на рівні 5% у 2014-му до прогнозованого скорочення на 2% цього року.

На додачу до всіх цих лих країна опинилась у вирі політичного неспокою. Прем’єр Кіріл Ґабуріч пішов у відставку в червні, після того як державні прокурори й колеги-політики звинуватили його в підробці диплома про вищу освіту. Рішення про те, хто його замінить, ухвалили тільки минулого тижня.

У листопаді із трьох найбільших банків Молдови через серію шахрайських кредитів та переказів коштів було вкрадено $1 млрд

Тим часом багато держав та міжнародних установ, які субсидують уряд Молдови, заявили, що припиняють допомогу до моменту, коли вона вирішить проблеми з корупцією та не­ефективним управлінням фінансами. Останнім наразі був демарш ЄС: 5 липня його представники оголосили, що заморожують програму допомоги обсягом €40 млн ($44 млн). Світовий банк обумовив відновлення кредитування виключно закриттям трьох збанкрутілих фін­установ, оскільки вважає їх відкритими мішенями для дальшого шахрайства, навіть попри те що вони під контролем молдовського центробанку.

Уряд країни сподівається компенсувати дефіцит, який цього року прогнозують на рівні 7% ВВП, завдяки пільговим кредитам і донорській допомозі. Але зменшення податкових надходжень, зумовлене рецесією, тільки поглибить розрив бюджету. Урядовці вже урізали державні видатки, виділивши за перших п’ять місяців року на 20% коштів менше, ніж заплановано. Від липня заморожено всі інвестиційні проекти. Дещо раніше цього року ненадовго закрились усі відділення, окрім швидкої та хірургії, у двох державних лікарнях Кишинева. Але замороження держпослуг тільки погіршить проблеми Молдови.

Читайте також: Гроші, яких немає. На що вказує структура відпливу депозитів

Не зрозуміло, чи політична еліта країни надто зацікавлена в наведенні ладу. Більша частина інформації про банківський скандал з’явилась аж у квітні, коли спікер парламенту злив звіт про злочин від американської аудиторської компанії Kroll. Судова система в країні не достатньо сильна, аби побороти корупцію. За тиждень перед своєю відставкою Ґабуріч закликав до такого кроку генпрокурора країни — через бездіяльність щодо банківського скандалу.

«Факт пограбування, очевидно, приховували», — каже Франсіс Маліж із Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Останній нещодавно намагався викупити мажоритарну частку Victoriabank — однієї з найбільших приватних фінустанов, що залишились у Молдові, у надії забезпечити стабільний потік кредитів місцевому бізнесу. Уряд із незрозумілих причин заблокував операцію.

Підстав для такої безрадісної ситуації в Молдови немає, вважає Алекс Кремер із місцевого представництва Світового банку. У країни довгий кордон із ЄС і вкрай конкурентна робоча сила: місячна зарплата ледь перевищує €200. «Тут має бути стрімка експортоорієнтована економіка, — стверджує він. — Якщо вони вирішать проблеми з державним управлінням і корупцією, такою вона і буде».

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com

Автор:
The Economist