Коли в червні 2014-го Абу Бакр аль-Баґдаді проголосив «халіфат», той називався вже просто «Ісламською державою» («ІД») без звичних Іраку та Сирії в найменуванні. Цей коротший варіант точніше відображає його мету – поширювати власну моторошну версію «ісламського» правління всюди на планеті. Нині, рік потому, «ІД» справді заявляє про себе поза межами цих двох країн, що й засвідчують криваві теракти останніх тижнів.
Угруповання, які зараховують себе до «ІД», узяли на себе відповідальність за розстріл туристів у Тунісі та вибух у шиїтській мечеті в Кувейті 26 червня. За словами французьких чиновників, ця терористична організація може бути причетна також до страти, що відбулася того самого числа в Греноблі (жертві відтяли голову). Через кілька днів «ІД» заявила про влаштування вибуху в мечеті у столиці Ємену Сані; дехто вважає, що вона стоїть і за вбивством генерального прокурора Єгипту Гішама Бараката в Каїрі (сама «ІД» не визнала, що цей теракт є справою її рук, але раніше погрожувала представникам тамтешньої судової влади). 29 червня вона захопила одне з міст Афганістану. Два дні потому єгипетське угруповання, пов’язане з «ІД», влаштувало криваву акцію проти військових.
«Ісламська держава» має резидентуру на Близькому Сході й поза його межами, але контакти між лідерами організації в Сирії та Іраку й виконавцями терактів від її імені в інших країнах дуже різні та заплутані. «ІД» уже заявила, що до неї належать певні угруповання в 11 країнах, зокрема в Ємені, а днями – що і в Росії (див. стор. 37). Деінде, як-от в Індії, різні групи самі заявляють про свою належність до «ІД», але (поки що) без підтвердження Абу Бакра аль-Баґдаді. Туніський терорист, до прикладу, міг просто повестися на заклик «ІД» до всіх мусульман здійснювати теракти. Одне місцеве угруповання справді заявило, що підпорядковане «Ісламській державі», хоча остання згоди із цим не висловила.
Читайте також: Майрбек Вачагаєв: «Ісламська держава» просувається на Північний Кавказ
Тільки-но Баґдаді приймає від угруповання «бая» (присягу на вірність), «ІД» проголошує нову «провінцію халіфату». Але, як пише англомовний журнал «ІД» Dabiq, угруповання висуває суворі критерії для кожної з них. Щоб здобути шанс на прихильність, така провінція повинна призначити управника, зібрати керівну раду й запровадити ісламське правління за зразком «ІД». А ще їй потрібно мати план завоювання територій. Ці претензії на державність вирізняють «ІД» серед інших терористичних формувань.
Окрім того, Dabiq наголошує на потребі комунікації між «провінціями» та центром і заявляє, що авторизованим угрупованням надаватимуть підтримку. Та насправді схоже, що навіть ці визнані групи здебільшого мають обмежений оперативний контакт із лідерами «ІД» в Сирії та Іраку. Найтісніше взаємодіє із головним осередком, здається, лівійське відгалуження. Це угруповання утворили в місті Дерна на північному сході країни наприкінці 2014 року місцеві бойовики, які воювали на боці «ІД» в Сирії та Іраку. Жорстока страта 21 християнина-копта, яку «Ісламська держава» влаштувала в лютому, нагадує криваві розправи в Іраку та Сирії: навіть помаранчеві комбінезони на жертвах однакові. Убивства фільмував медіа-відділ «ІД». Угруповання «Синайська провінція» в Єгипті, яке виросло з давнішого відгалуження «Ансар Бейт аль-Макдіс», також має зв’язки з керівництвом «ІД» і стало набагато небезпечнішим, відколи приєдналося до останньої. 1 липня група знищила десятки солдатів у ході добре скоординованих терактів на Синаї. Це можна пояснити тим, що єгипетська й лівійська «провінції» були під крилом військового підрозділу «Хілафа» «Ісламської держави», призначеного для закордонних операцій, зокрема й підготовки бойовиків угруповань, що контролюватимуть майбутні «провінції».
Інші групи просто переймають бренд «ІД», але там немає мови про контроль над територіями чи намагання взяти владу. Представники «ІД» в Алжирі вчинили тільки один теракт (стратили французького туриста), і це було ще до того, як Баґдаді прийняв від них присягу на вірність. Нігерійське джихадистське угруповання «Боко харам» самовільно публікує відеофрагменти із прапором «Ісламської держави», відколи в березні оголосило про приєднання до неї. У «Боко харам» перейняли досвід жорстоких страт у стилі «ІД» і почали називати себе «Західноафриканською провінцією», але далі особливих змін не помітно. «Лідери «Боко харам» не араби, і навряд чи їх добре знають в «ІД», – вважає науковий співробітник Інституту Брукінґса (США) Вілл Маккентс.
Читайте також: ІДІЛ розширив трансляцію пропаганди російською мовою
Невідомо також, які фінансові зв’язки існують між «ІД» та її відгалуженнями. Можливо, угруповання не має в розпорядженні значних коштів, позаяк антитерористична коаліція блокує джерела його фінансування, особливо пов’язані з видобутком та продажем нафти. Трафік зброї між умовними територіями «халіфату» фактично майже неможливий. Туніський терорист, схоже, проходив підготовку в Лівії, а не в Сирії чи Іраку, незважаючи на контроль «ІД» над значними частинами територій цих країн. Труднощі для терористів можуть виникати навіть в елементарній комунікації.
Проте «Ісламська держава» здатна певним чином впливати на те, де саме завербовані добровольці вступають у боротьбу. Можливо, цим пояснюється помітне зменшення раніше великої кількості тунісців, які вирушали до Сирії та Іраку. Дедалі більше іноземців зараз їдуть до Лівії або залишаються у своїй країні, щоб учиняти теракти там.
У «провінціях» угруповання користуються різними тактичними прийомами. У країнах Перської затоки члени «ІД» обрали своєю мішенню шиїтські мечеті й розпалюють міжконфесійну ворожнечу. У державах на кшталт Ємену й Афганістану «ІД» намагається підірвати міцні організаційні структури «Аль-Каїди» – своєї суперниці по джихаду. В інших країнах видовищні теракти, як-от стрілянина в Сусі, допомагають «ІД» відповідати своєму гаслу «утримуй і розширюй». Це дає змогу дуже вдало відвертати увагу від поразок угруповання не лише в Сирії та Іраку, а й в інших країнах. У Лівії бойовиків «ІД» вибили з Дерни суперники-джихадисти, які зараз намагаються закріпитися в Сирті. «Боко харам» раніше контролювала територію, рівну за площею Бельгії, аж доки в лютому терористів відтіснили майже з усіх зайнятих районів.
Однак розширення може зіграти не на руку «ІД». «Аль-Каїду» послаблювали відгалуження, які мали власні цілі й завдання. Попередниця «ІД» – «Ісламська держава в Іраку», що згодом відкололася від «Аль-Каїди», – перевершувала жорстокістю своїх однодумців, розбиваючи вщент спроби завоювати серця й думки мусульман. Мабуть, «ІД» не дуже хвилює, що її можуть вважати надто екстремістською, але вона не хоче здаватися слабкою. Якщо її відгалуження не можуть утримувати території (а нині, схоже, так і є), то вони ставлять під сумнів сам сенс існування організації.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com