Тиждень публікує інформацію Центру національного спротиву (ЦНС) щодо ситуації на окупованих ворогом територіях і протидію населення
Місцеве підпілля в Сєвєродонецьку поширило в місті послання для т.з. кадирівців – окупантів з Чечні, які займаються репресіями в тилу. Ворога запевнили, що навіть в тилу ніхто не може гарантувати їм безпеку.
В Херсоні на фасаді 57 школи окупанти вивісили свою ганчірку, але провісити їй там довго не довелось. Українські партизани в місті зняли триколор з фасаду будівлі.
Водночас в місті продовжується інформаційна кампанія проти отримання російського паспорта. Відповідні листівки партизани поширили на проспекті Ушакова.
Між Мелітополем та Токмаком «втомився» залізничний міст між населеними пунктами Новобогданівка – Троїцьке. Тепер окупантам стало важче перевозити свою ворожу техніку.
Російська армія працює в Україні на логістичній моделі, де залізниця грає вирішальну роль. Саме розвинута залізнична мережа сходу та півдня дозволяє росіянам швидко переміщати свою техніку. Проте коли мостизнищують, росіяни втрачають мобільність, а з нею й шанси на перемогу.
В окупованому Бердянську українське підпілля також продовжує поширювати українську символіку на вулицях міста. Цього разу українська стрічка з'явилась на пам'ятному знаку «Тим, хто йде в море», що розташований в центрі окупованого міста, а також на набережній. Крім того, окупанти отримали послання на одній з вулиць міста.
Взагалі, підпілля діє на всій території України: в окупованому з 24 лютого Таврійську місцеві патріоти прикрасили вулиці жовто-блакитними стрічками. Якщо росіяни свої ганчірки вішають в супроводі автоматників, то українці вивішують свою символіку під їхніми прицілами.
Щодо росіян, то схоже, що вони самі розуміють, що тут надовго. Так, в місті Молочанськ (Запорізька область) росіяни розікрали місцеву меблеву фабрику, адже не знайшли достатньої кількості охочих працювати на них там. Окупанти вивезли з фабрики AMF обладнання, а також кольоровий та чорний брухт.