Антимонопольні претензії уряду США проти Google та Meta — переломний момент для великих технологічних компаній. У такий спосіб регулятори намагаються ліквідувати технологічні монополії. Ці справи, зосереджені на домінуванні Google на ринках пошуку, реклами й браузерів, а також на контролі Meta над соціальними мережами, можуть переосмислити конкуренцію в цифрову епоху та вплинути на ринок технологій, особливо на його майбутні угоди щодо купівлі й поглинання. Проте наразі зовсім не очевидно, що запропоновані кроки розв’язання цих проблем дадуть змогу знищити монополії в майбутньому. Подекуди вони нагадують боротьбу Дон Кіхота проти вітряків або спроби знищити одного монополіста, створивши іншого. Тиждень розбирає аргументи й вимоги регуляторів та пояснює, чому деякі запропоновані рішення, такі як продаж Google Chrome, не зможуть розв’язати проблему системної монополії на технологічному ринку.
Тривалі антимонопольні битви проти Google
Міністерство юстиції США (U.S. Department of Justice, DOJ) стверджує, що Google незаконно утримує монополію в онлайн-пошуку, використовуючи свій браузер Chrome для просування її пошукової платформи як початкової опції. Ця оцінка прозвучала нещодавно, через пів року після того, як Google таки визнали монополістом на ринку пошуку. Оскільки Chrome контролює понад 60 % світового ринку браузерів, представники мін’юсту переконані, що інтеграція Google Chrome та Google Search придушує конкуренцію, перенаправляючи користувачів до пошукової системи Google. У серпні 2024 року федеральний суддя постановив, що Google має незаконну монополію на ринку пошуку, що стало першим важливим антимонопольним рішенням проти техногіганта за останні 25 років. Тож потім Міністерство юстиції США заявило про свої плани змусити компанію позбутися Chrome як основного дистриб’ютора гегемонії пошуку від Google.
Справа про монополізм на ринку пошуку не єдина проти Google. Окрема справа стосується її рекламних технологій, де компанія виступає і як брокер для рекламодавців, і як платформа для видавців. У квітні 2025 року федеральний суддя постановив, що Google незаконно монополізувала онлайн-рекламу, контролюючи майже всі етапи процесу купівлі реклами — від рекламних бірж до інструментів для видавців. Регулятори стверджують, що ця вертикальна інтеграція дає змогу Google завищувати ціни й комісійні та водночас придушувати конкурентів.
Третя претензія до компанії полягає в тому, що її монополія загрожує конкуренції у сфері штучного інтелекту. Контролюючи пошукові запити й аналізуючи поведінку користувачів, Google має перевагу в інноваціях, що стосуються розвитку штучного інтелекту, ставлячи в невигідне становище такі стартапи, як OpenAI, Anthropic та Perplexity.
Претензії до Meta — монополіста на ринку соціальних мереж
Не лише Google потрапила під пильну увагу антимонопольних регуляторів. Останнім часом дісталося й Meta — дітищу Марка Закерберґа, компанії, яка володіє відразу кількома соціальними платформами (Facebook, Instagram, WhatsApp, Threads).
Федеральна торгова комісія (Federal Trade Commission, FTC) звинувачує Meta в незаконній монополізації соціальних мереж через придбання Instagram (у 2012 році) та WhatsApp (у 2014 році). Розслідування показало, що ці угоди — реалізація стратегії «краще купувати, ніж конкурувати», тобто намагання компанії нейтралізувати конкурентів, скуповуючи їх. На свій захист Meta підкреслює, що вона працює на конкурентному полі, де, окрім неї, на ринку існують TikTok, YouTube і Snapchat. Саме тому її не можна називати монополістом у чистому виді. Про це заявили навіть за умови, що сукупна аудиторія основних застосунків Meta (Facebook, Instagram, WhatsApp) перевищує 3,9 млрд активних користувачів на місяць, що є абсолютним рекордом серед усіх соціальних платформ.
Федеральна торгова комісія прагне скасувати угоди Meta по придбанню її конкурентів — Instagram і WhatsApp. Однак юридична команда компанії наполягає, що виділення цих платформ в окремі продути зашкодить людям, які користуються інтегрованими послугами, такими як обмін повідомленнями між додатками.
Сумнівів у тому, що обидві компанії, практики яких вивчають регулятори, — монополісти (кожна у своєму сегменті), немає. Проте наразі запропоновані способи розв’язати проблему монополістів, зокрема примусове розділення, навряд чи оптимальні на шляху в подоланні цифрових монополістів як явища.
Сезон полювання на Chrome відкрито
Після повторної заяви судді щодо вимоги розділити компанію Google, зокрема продати браузер Chrome, серед технологічних компаній розпочалася буквально війна заяв від охочих купити цей ласий шматок технологічної імперії. Про своє бажання купити браузер Google Chrome заявила OpenAI — розробник ChatGPT. Коментуючи цю ідею, Нік Терлі, керівник ChatGPT, сказав, що така угода допомогла б його компанії організувати глибшу інтеграцію з браузером та створити справжній «ШІ-орієнтований інтерфейс». Топменеджер не приховував, що OpenAI шукає способи дистрибуції своїх продуктів, саме тому, імовірно, Google Chrome може стати тим самим інструментом поширення ChatGPT для широкого кола користувачів.
Ще одна ШІ-компанія висловила схоже бажання. Ідеться про Perplexity — розробника популярного однойменного чатбота, що відразу позиціонували як альтернативу Google завдяки функції глибинного дослідження й пропозиції посилань, які той додавав у відповіді на запит користувачів.
Також ще одна велика ІТ-компанія задивляється на Google Chrome: про своє бажання викупити браузер заявила Yahoo. Правда, щодо цього рішення виникають сумніви, адже за останнє десятиліття її вартість обвалилася дуже сильно, тож навіть новий власник, компанія Apollo Global Management, навряд чи матиме досить коштів, щоб купити цей продукт Google, попередня оцінка якого становить десятки мільярдів доларів.
Бажання ШІ-компаній отримати Google Chrome видаються більш ніж логічними ще й тому, що за останні пів року саме ці компанії повідомляли про плани щодо створення власних браузерів, потрібних їм якраз для дистрибуції своїх продуктів. У листопаді 2024 року про це розповіла OpenAI, а в лютому 2025-го — Perplexity. Хоча наразі це лише плани обох ШІ-гігантів. Вони не приховують, що ці їхні майбутні продукти матимуть вбудований ШІ-чатбот і ШІ-пошук (не Google, а власний), можливо навіть підтримку голосового інтерфейсу, який оброблятимуть відповідні ШІ-інструменти. Купівля браузера від Google допоможе цим ШІ-гігантам пришвидшити появу власного інструмента для вебсерфінгу.
А Google та ринок проти?
У компанії Google відреагували на потенційну вимогу продажу браузера. Керівниця проєкту Google Chrome заявила, що Google — єдина компанія, яка може зберегти браузер таким же зручним і функціональним, яким він є сьогодні.
Така заява зовсім не дивина від представниці компанії, яку звинувачують у монополізмі. Власне, це частина її роботи — відстоювати позицію Google. Але не лише техногігант переконаний у тому, що саме він може найкраще управляти цим своїм активом. Девід Гайнмаєр Геннсон, засновник 37Signals і розробник Ruby on Rails, переконаний, що примусовий продаж Chrome, попри справедливу критику Google за монополію на ринку онлайн-реклами й пошуку, може призвести до серйозних негативних наслідків для інтернету. Цей браузер здобув своє панівне становище завдяки технічній перевазі й багаторічним інвестиціям. Ба більше, на думку експерта, він розвивався в конкурентному середовищі, де працювали Firefox, Safari, Brave, Edge. Проте Chrome став зручним продуктом, який обрали користувачі. Однак ще як побічний ефект він сприяв розвитку бізнесу Google. Тож експерт переконаний, що примусовий продаж браузера не гарантуватиме його такий самий успішний розвиток у майбутньому.
Від монополій до ШІ-монополій
Інтерес до Google Chrome з боку ШІ-компаній демонструє не лише бажання отримати зручний і популярний інструмент, потрібний для дистрибуції власних технологій. Якщо дійсно його купить один з гравців ШІ-ринку, то ця угода буде нічим іншим як передачею технології, що сприяла монополії однієї компанії, іншій, яка хоче досягнути аналогічної мети (стати першою) у своєму сегменті ринку. Інакше кажучи, цей крок спрямують на те, щоб силами одного монополіста сприяти зміцненню іншого.
Якщо пригадати, що ШІ-компанії думають не лише про дистрибуцію своїх продуктів через браузери, а й готуються випускати власні смартфони із вбудованими ШІ-чатботами чи навіть спеціальні ШІ-гаджети, то немає сумнівів у тому, що володіння Chrome лише сприятиме монополізму його нового ШІ-власника.
Здавалося б, тривалий досвід боротьби із BitTech, пошуки найкращих практик, які завадили б появі нових монополістів, законодавчі обмеження мали б нівелювати такі угоди ще на етапі розмов про них. Проте якщо заява OpenAI (чи Perplexity) щодо бажання купити Chrome стане реальністю, ми отримаємо не лише BigTech, а й AI-BigTech.
Великий переділ Google
Уже на початку травня американські регулятори заговорили про нові кроки щодо інших монополій Google. Міністерство юстиції США вимагає від компанії також продати ключові компоненти її рекламної екосистеми після того, як федеральний суд визнав ту винною в монополії на ринку цифрової реклами. Суддя постановила, що Google навмисно втримувала монополію на ринках рекламних бірж і серверів для видавців, що порушує антимонопольне законодавство.
Компанія зі свого боку стверджує, що вимоги мін’юсту перевищують межі судового рішення й не мають юридичного підґрунтя. Google пропонує альтернативні кроки, які, на її думку, допоможуть подолати монополізм, наприклад надання конкурентам доступу до інформації про рекламні торги.
Чому продаж Google Chrome не здатен відновити конкуренцію
Хоча такі компанії, як OpenAI, висловили зацікавленість у придбанні Chrome для розширення своїх можливостей пошуку на основі штучного інтелекту, експерти застерігають, що саме по собі це не ліквідує монополію Google. Продаж браузера не розв’яже проблему контролю компанії над алгоритмами пошуку, її домінування в ОС Android або її екосистеми рекламних технологій.
Навіть якщо регулятори змусять техногіганта Google продавати Chrome, це не розв’яже концептуально проблеми монополізму. Компанія зберігає за собою право власності на свої алгоритми пошуку, які оптимізовані за допомогою даних, отриманих з браузера. Не варто забувати, що пошук від Google збережеться як початковий пошук на 70 % смартфонів у світі (принаймні тих, які працюють на Android). Відмова від Chrome не розв’яже цю проблему. Окрім того, рекламний стек Google спирається на дані пошуку, а не лише на браузер. Продаж Chrome просто передасть монопольну владу іншому покупцю, такому як OpenAI, якому бракує інфраструктури, щоб порушити домінування Google у сфері реклами. Новий власник використовуватиме цей браузер для зміцнення монополізму у своєму сегменті ринку, а безперечна монополія Google на ринку реклами залишиться без змін.
Сучасна боротьба США із цифровими монополіями, зокрема Google та Meta, демонструє спробу адаптувати антимонопольне законодавство до нових викликів цифрової доби. Немає сумнівів у тому, що обидві компанії роками створювали власне панівне становище на ринку або через придбання конкурентів, або через впровадження практик, які обмежують ринкову конкуренцію. Водночас запропоновані регуляторами кроки мають обмежену ефективність. Та й не факт, що ухвалені судові рішення не оскаржать згодом у судах вищих інстанцій.
Ситуація, яка з’являється сьогодні в боротьбі з технологічними монополіями, вимагає не так судових рішень щодо чинних монополій, як комплексного реформування антимонопольної політики та стримування надмірної концентрації влади в руках технологічних корпорацій у майбутньому.