Чи можна лікувати COVID-19 спреєм, дози вакцинації та які біомаркери вказують на ризики померти від COVID-19 – про це докладніше в науковому огляді Тижня.
Спрей від коронавірусу
Третього червня в журналі Nature група американських науковців під керівництвом професора Річарда Неера (Richard Neher) презентувала свою розробку – спрей з антитілами, що має профілактичну та терапевтичну дію на коронавірусну інфекцію. Щоправда, поки що ефективність такого спрею доведена лише в дослідах на мишах.
Вчені пишуть, що велике вірусне навантаження в носоглотці здебільшого викликає і тяжку форму COVID-19, а вся існуюча нині терапія антитілами провадиться внутрішньовенно. При чому ефективність такої терапії невисока, незважаючи на великі дози антитіл IgG (до 8 грамів), що вводилися пацієнтам. Науковці пропонують інший підхід – назальний спрей на основі антитіл IgM-14, розробленими їхньою науковою групою. Одна доза такого спрею протягом 96 годин впливала на організми піддослідних мишей – антитіла швидко потрапляли в легені, ефективно знешкоджуючи вірусні частинки. Дію антитіл переважно спостерігали в респіраторному тракті, в кров та інші органи IgM-14 майже не потрапляли.
Читайте також: Фіктивні лицарі приватності
Мишей заражали різними штамами – диким вірусом, варіантом Альфа (також відомим як «британський» штам), варіантом Бета («південноафриканський») та варіантом Гамма («бразильський»). Антитіла вприскували мишам за шість годин до зараження (для перевірки профілактичної дії) та через шість годин після (для встановлення терапевтичного ефекту). Після підбору правильного дозування, препарат протягом двох діб зменшував вірусне навантаження в носовій порожнині та в легенях 90% хворих мишей до майже неспостережуваних позначок.
В подальшому цьому препарату ще треба пройти випробування на людях (більшість ефективних в дослідах на тваринах потенційних ліків врешті не показують дії на людей). В разі успіху науковці сподіваються, що в майбутньому їхня технологія може стати основою спреїв і від інших респіраторних хвороб.
Ефективність однієї дози вакцини від Pfizer
Тиждень уже писав про ефект від швидкої вакцинації в Ізраїлі, а також про проміжний звіт ефективності вакцини від Pfizer, яку там використовують, в реальних умовах (які можуть відрізнятися від масових клінічних досліджень). Наразі науковці із Університету Тель-Авіву опублікували в журналі JAMA статтю про ефективність однієї дози цього препарату в попередженні симптоматичного COVID-19. Ці дані актуальні для України, адже наразі тільки однією дозою препарату від Pfizer вакциновані понад 220 тис. жителів країни.
Читайте також: Сезон фальстартів
Вчені відслідковували дані про здоров’я понад 500 тис. ізраїльтян медіанним віком 59 років, вакцинованих однією дозою в період з 19 грудня до 15 січня (тобто, не включає дію агресивного штаму Дельта). За період до 12-го дня з моменту щеплення захворіли 2484 людини, з 13-го до 24-го – ще 617. Таким чином, в перші дні після вакцинації захворюваність склала 43 людини на 100 тис., а після 12 днів – 21 на 100 тис. Кількість симптоматичних захворювань почала суттєво знижуватися на 18-й день після щеплення. Загальна ефективність однієї дози в реальних умовах склала 54% – вона більш ніж вдвічі зменшує вірогідність захворіти симптоматичним COVID-19. Для того, аби захиститися на 90-95% (як показали клінічні дослідження), треба пройти повний курс вакцинації.
Хто ризикує померти від COVID-19
Вік – це перший фактор ризику смерті від коронавірусної хвороби. Та за якими ознаками можна дізнатися про ризики, окрім похилого віку? Адже від хвороби помирають подекуди і зовсім молоді люди. Дослідницька група із Великої Британії опублікувала в журналі Nature Communications статтю, в якій описала кілька інших маркерів, що свідчать про підвищені ризики.
Читайте також: Ціна егоїзму
Вчені зібрали 474 зразки крові від госпіталізованих пацієнтів з COVID-19, людей, що опинилися в палаті інтенсивної терапії через сепсис (не пов’язаний із коронавірусом), а також у 30 здорових людей для контролю. Вони показали, що в пацієнтів з тяжкою формою хвороби ризик померти протягом 28 днів з моменту потрапляння в палату інтенсивної терапії майже вдвічі вищий, якщо в їхній сиворотці крові та плазмі на шостий день після потрапляння в палату присутні позаклітинні вірусні РНК (порівняно з госпіталізованими людьми того ж віку та статі, але без цього маркеру). Наявність вірусних частинок в крові на цій стадії хвороби свідчить про низький рівень імунної відповіді і, разом із віком, на думку вчених, є найточнішим маркером, який свідчить про ризик померти.
Два інші маркери, підвищена кількість яких у крові вказує на ризики – білки MBL2 та пентраксин-3, задіяні в імунній системі. Науковці вказують, що аналіз крові на ці біомаркери може надати цінну інформацію щодо подальшого лікування пацієнта, а їхня знахідка – допомогти розробити антивірусні препарати, що збільшать шанси людей на одужання.