Із моменту резонансного вбивства черкаського журналіста Василя Сергієнка минуло п’ять років. За цей час почалося два розслідування, одне з них передали до суду, на лаві підсудних опинилося п’ятеро обвинувачених. Справу розглядало кілька районних судів, однак із мертвої точки історія так і не зрушила. Станом на липень 2019-го судові слухання на тому самому етапі, що й на початку 2016-го: у залі засідань читають обвинувальний акт. Ба більше, за цей час слідчі так і не назвали ім’я можливого замовника вбивства. Хоча відомо, що в них є низка підозрюваних.
Журналіст Василь Сергієнко був активним учасником Євромайдану. Після перемоги Революції гідності, за словами черкаських активістів, він домагався звільнення редакторів регіональних газет, яких нібито контролювала влада часів Януковича. Окрім того, чоловік збирав інформацію щодо колишнього голови області Сергія Тулуба та нинішнього депутата від групи «Відродження» Геннадія Бобова (свого часу входив до Партії регіонів). Сергієнко, зокрема, цікавився темою незаконних оборудок із землями запасу, які Бобов начебто використовував у приватних цілях.
Убили журналіста у квітні 2014 року. Група невідомих викрала його з подвір’я власного будинку, перед тим побивши. Звідти, за версією слідства, його на автомобілі вивезли на одну з автозаправок неподалік бази відпочинку «Модус», яку пов’язують із Бобовим. Там чоловіка нібито перевантажили в інший автомобіль і вивезли до лісу. Власне, друзі Сергієнка та місцеві активісти знайшли його тіло наступного дня після викрадення зі слідами насильницької смерті. Імовірних виконавців злочину правоохоронці затримали у 2015-му під час спроби знищення техніки одного з місцевих фермерів. На місце нового злочину чоловіки приїхали в тому самому автомобілі, у якому 2014 року викрадали Сергієнка. А під час експертиз в авто виявили сліди крові убитого журналіста. Затриманими виявилися Віктор Горбенко, Володимир Воронков і Валентин Завражин. Їх звинуватили у виконанні злочину. Потенційного організатора Вадима Мельника затримали вже під час судових слухань у 2017-му. Разом із ним також на лаві підсудних опинився ще один підозрюваний виконавець Роман Недибалюк. І з цього моменту справу почали перекидати між різними судами.
Читайте також: Хто замовив журналіста Сергієнка
«Фактично судовий розгляд ми почали у 2016 році. У травні 2017-го його майже закінчили. Тобто на слухання справи щодо виконавців убивства Сергієнка нам знадобився рік та 4 місяці. І в цей момент відстороняють головуючого. Справу відправляють на автоматичний розподіл. У провадженні з’являються не лише підозрювані-виконавці, а й підозрюваний — організатор злочину. Слухання починаються із самого початку. Потім справу перекидали між судами. За цей час мали кілька разів допитати матір Сергієнка, однак ці допити різними способами зривали», — розповідає адвокат загиблого журналіста Євгенія Закревська.
Загалом за 44 місяці судового розгляду справа про вбивство черкаського журналіста встигла змінити 12 (!) колегій суддів та 6 районних судів (див. інфографіку). За цей час троє підозрюваних у злочині опинилися на свободі: Валентина Завражина Соснівський районний суд Черкас випустив під заставу 2018-го, а Віктора Горбенка та Романа Недибалюка під цілодобовий домашній арешт відпустив Городищенський районний суд Черкаської області близько місяця тому. Власне, наразі саме він розглядає справу про вбивство Сергієнка, документи потрапили до цієї установи в лютому 2019-го. Обвинувальний акт зачитали аж у червні. Тоді ж відпустили й двох згаданих вище підозрюваних.
«Зараз на свободі троє виконавців: один вийшов під заставу та двоє під цілодобовим домашнім арештом. Коли суддя в Городищенському райсуді звільняла двох підозрюваних, то не побачила причин продовжувати арешт. Хоча, як на мене, ризики звільнення цих людей досі є. І вони пов’язані із загальною ситуацією в країні. Банально виконавці злочину можуть втекти з України. На них можуть впливати як організатори злочину, так і замовники. Звісно, мені легко про це казати в Києві. Але треба розуміти, що ці люди живуть у Корсунь-Шевченківському районі, усі так чи інакше залежать від місцевої влади», — пояснює Закревська.
Читайте також: Удар місцевих мафій
Що стосується представників влади, то місцеві активісти й далі кажуть нардепа Бобова. Так само, як і захисники Сергієнка. Оскільки, як вони переконують, у журналіста з ним нібито був конфлікт. До того ж убитого знайшли неподалік бази відпочинку, яку пов’язують із цим-таки депутатом. Водночас за п’ять років так і не вдалося ані підтвердити, ані спростувати можливу причетність народного обранця до замовлення цього злочину. Утім, ще 2017-го Генеральна прокуратура намагалася зняти з Бобова недоторканність і навіть зверталася щодо цього до парламенту. Щоправда, тоді йшлося про несплату податків на майже 38 млн грн, а не про замовлення вбивства. Однак нардеп борг сплатив, і генпрокурор Юрій Луценко відкликав своє подання з Верховної Ради. Хоча, як тоді зауважували юристи, питання звільнення особи від кримінальної відповідальності може вирішити лише суд. Після цієї історії ГПУ жодним чином не реагувала на народного депутата з Черкащини. Понад те, 2018-го стало відомо, що Бобов пішов до суду й там скасував рішення фіскальної служби, через яке Генпрокуратура зобов’язала його заплатити податки. Нині ж нардеп балотується до Ради IX скликання.
«Після історії про несплату податків ГПУ ніяк не реагує на Бобова. Щоб притягти потенційного замовника злочину до відповідальності, потрібне рішення Верховної Ради. А пан Бобов нині чинний народний депутат і далі балотується. Тобто це такий собі безперервний процес. Так, Генпрокуратура свого часу подала клопотання про зняття недоторканості до Верховної Ради. А потім його забрала», — пояснює Закревська.
І поки стартувала передвиборча кампанія до парламенту, у Городищенському суді розгорівся скандал. Місцева суддя під час відкритого засідання зачитала інформацію про застосування заходів безпеки до одного з підозрюваних, чим фактично розкрила вразливу інформацію і перешкодила роботі слідства. Що важливо — ці документи не були пов’язані зі справою, яку суд уже слухає. Як зазначалося вище, щодо вбивства Сергієнка є два кримінальні провадження. І якщо одне впродовж трьох років безуспішно слухають суди, то друге перебуває в Управлінні спеціальних розслідувань Генпрокуратури, у межах якого слідчим із Києва треба проводити ті чи інші слідчі дії з підозрюваними або свідками. Власне, прокуратура хотіла перевести одного з підозрюваних до Києва на кілька днів. Проте не склалося.
«У суді стали зачитувати документ, який стосувався заходів безпеки щодо одного з підозрюваних. На виконання цих заходів він мав бути переведений до слідчого ізолятора в Києві. Слідчий виніс постанову про такі заходи безпеки й поїхав до Черкас забирати людину. Суд відповідно до законодавства про гарантування безпеки учасників кримінального провадження вирішує такі питання, тільки якщо вони стосуються або зміни запобіжного заходу, або зміни умов відбування покарання. Усе інше відбувається за рішенням особи, яка застосовує заходи безпеки», — пояснює Тижню джерело в прокуратурі.
Читайте також: Вбивство журналіста Павла Шеремета
Події, за словами співрозмовників Тижня в прокуратурі, відбувалися таким чином. Слідчий приїхав до слідчого ізолятора, де утримували чотирьох підозрюваних. Начальник СІЗО сказав, що він не проти переведення одного з них до Києва. Однак попросив дістати згоду від прокурора області. Той, своєю чергою, категорично наполягав на дозволі від суду. Цю причину в прокуратурі назвали «суто формальною», але нібито без неї відмовлялися віддавати обвинуваченого. Зрештою начальник СІЗО надав офіційну відмову в переведенні до Києва, тому слідчий був змушений просити про такий дозвіл у суді. Це питання, наголошує прокуратура, могло й мало б вирішуватися поза межами судового засідання.
Утім, під час судового розгляду колегія почала зачитувати вже згадані документи про заходи безпеки. Прокурор, як кажуть місцеві активісти, які відвідують суди щодо вбивства Сергієнка, намагався цьому запобігти. Наголошував на тому, що розголошення такої інформації — це кримінальна відповідальність. Але суддя на те не зважала й зачитала всі документи (зокрема, нібито заяву самого обвинуваченого). Підозрюваний, який на той момент сидів в одній камері зі своїми поплічниками, заявив, що жодної згоди на такі дії він не давав і жодних документів не підписував. У результаті суд зобов’язав зареєструвати кримінальне провадження проти слідчих за фактом підробки документів. І, як кажуть у прокуратурі, навіть направив окремого листа до СІЗО, яким нібито заборонив видавати підозрюваних слідчим.
А вже наступного судового засідання, що відбулося 26 червня, підозрюваного, який мав їхати до Києва, випустили під цілодобовий домашній арешт. І, за словами джерел у прокуратурі, наразі він відмовляється контактувати з київськими слідчими. Проте офіційно прокуратура підтверджує лише останній факт.
Читайте також: На Сумщині обстіляли будинок координатора "Правого сектора" і жорстоко побили журналіста
«Так, підозрюваному справді змінили запобіжний захід, випустили під цілодобовий домашній арешт. Так, ми досі розслідуємо справу за фактом убивства Сергієнка, нам ще потрібен час для слідчих дій. Також ми не раз ставили питання про те, щоб справу, яку вже слухають у суді Черкас, передали до Києва. Оскільки загальновідомо, що ці суди територіально розміщені на окрузі пана Бобова. Але в такому клопотанні нам відмовили», — коментує ситуацію голова Управління спецрозслідувань Сергій Горбатюк.
Він також додає, що нині слідство має низку проблем. Зокрема, слідчий не може працювати з підозрюваними. «Нам фактично блокують роботу з підозрюваними в цій справі. Ми не можемо їх перевести до Києва для слідчих дій хоча б на день-два. Після того як Городищенський суд озвучив певні документи, ми зверталися до генпрокурора Луценка. Просили його, щоб він нам допоміг у цій справі, щоб ми могли далі вести розслідування. Але ця розмова виявилася безрезультатною», — зазначає Горбатюк.
Власне, наразі складно сказати, коли Управління спецрозслідувань завершить працювати над провадженням щодо вбивства Сергієнка. Оскільки ані керівництво, ані рядові працівники не беруться озвучувати конкретних дат, обмежуючись словами «щойно буде достатньо доказів». Крім того, під загрозою опинився і судовий розгляд, який триває третій рік. Оскільки після останніх дій Городищенського райсуду з’явилися цілком обґрунтовані підстави для потенційного оголошення відводу всій колегії суддів. Якщо це станеться, то справа про вбивство журналіста піде на четверте судове коло. Яке, зважаючи на попередній досвід, може затягнутися на невизначений час.