Нагадаю, що бойовики довгий час вдавали, ніби не затримували Асєєва й ніби не знають, де він перебуває. І ми дуже переживали, що Стаса вбили й намагаються замести сліди. Так у Донецьку бувало дуже часто. Нещодавно сепаратисти навіть показово оголосили Асєєва в розшук і стали показувати по телевізору його фотографію, намагаючись створити ілюзію, що їм не відомо, де він. Але ми знали, що Стас заарештований, тому не звертали уваги на цю брехню. Важливо було встановити його місцезнаходження, а також стан його здоров’я.
Читайте також: Дожити до звліьнення
І ось доля Асєєва з’ясувалася. Як ми і припускали від самого початку, Стаса спіймали за журналістську діяльність і «шиють» йому шпигунство. Обговорювати всерйоз ці звинувачення немає сенсу. Звичайно, Асєєв не мав жодного стосунку до шпигунської діяльності й займався лише написанням текстів, адже з першого курсу вбачав свою місію тільки в цьому. Проте сепаратисти погрожують, що відправлять Станіслава за ґрати на 12 років. Таким чином, єдина надія лишається на обмін. Тільки через обмін можна буде виручити журналіста з «ДНР».
Читати усі статті Станіслава Васіна у Тижні
Зустріч Асєєва з матір’ю відбувалася в присутності наглядачів, тому сказати їй він зміг дуже мало. Стас стверджує, що до нього ставляться нормально, не б’ють, не катують, але ми не знаємо, наскільки можна довіряти такій інформації. Втім, за словами матері, вигляд у нього нормальний, говорить досить адекватно. Це вселяє оптимізм.
Важливий момент! Ми впевнені, що всі контакти людей, із якими Стас спілкувався навіть із якихось незначущих питань, пов’язаних із журналістикою, зараз є в розпорядженні «МГБ ДНР». Це означає, що нікому з тих, хто підтримував з Асєєвим контакт, не можна залишатися на території ОРДіЛО або приїжджати туди в майбутньому. Швидше за все, всіх цих людей тепер теж записали в «шпигуни» й «агенти хунти».
Новина про те, що Стас живий, дуже втішила його друзів і близьких. Це головне. Зрозуміло, що обмін не буде швидким, але все ж є надія, що він відбудеться, адже в полоні в української сторони чимало росіян і їх все ж таки колись обмінюватимуть.
Читайте також: Чому важко звільняти "цивільних полонених"
Важливу роль у всій цій історії відіграв розголос. Сепаратисти довго приховували сам факт, що журналіст перебуває в їхніх руках, і є підстави вважати, що від Асєєва взагалі хотіли позбутися по-тихому. Тільки здійнятий шум і привернення уваги до проблеми допомогли змінити ситуацію. Справа Асєєва набула резонансу, і тепер він поповнив ряди інших українських політв’язнів, яких насильно утримують у Росії та підконтрольних їй «республіках». На щастя, тепер його долею зацікавилися різні міжнародні правозахисні організації. Це істотно підвищує шанси на його швидке звільнення.
Тепер важливо, щоб колеги Стаса якомога частіше згадували про нього у своїх публікаціях, а надто порушували питання його звільнення на різних заходах та конференціях за участю представників іноземних ЗМІ. Від цього залежатиме подальша доля Асєєва. Якщо українській стороні вдасться зробити його кейс досить відомим, тиск міжнародної спільноти може змусити керівництво Росії посприяти цьому обміну.