18 серпня низка українських ЗМІ повідомила, що СБУ та Головне управління розвідки Міноборони готували операцію із затримання членів ПВК "Вагнера". За версією ЗМІ, вони мали вилетіти з Мінська до Стамбула, але в польоті один із пасажирів мав імітувати погіршення здоров'я, через що літак мав здійснити вимушену посадку в Києві, де "вагнерівців" мали затримати. ЗМІ стверджували, що про операцію було повідомлено президенту Володимиру Зеленському та главі Офісу президента Андрію Єрмаку, після чого внаслідок просочення інформації про неї довідалися білоруські спецслужби.
22 липня 2021 року Шевченківський районний суд Києва зобов'язав Державне бюро розслідувань почати досудове розслідування щодо можливого вчинення Володимиром Зеленським та його оточенням державної зради через зрив операції із затримання членів "ПВК Вагнера". Своїм рішенням суд задовольнив скаргу "Руху опору капітуляції".
"Шевченківський районний суд задовольнив нашу скаргу на бездіяльність Державного бюро розслідувань і зобов'язав його відкрити провадження за статтею 111 "Державна зрада". Рішення не підлягає оскарженню", – повідомили у РОК.
Заяву щодо вчинення злочину Зеленським до ДБР представники РОК подали раніше, однак правоохоронці не почали досудове розслідування, тому заявники звернулися до суду зі скаргою на бездіяльність ДБР та вимогою змусити відомство почати розслідування.
У вересні 2020 року генпрокурорка Ірина Венедіктова заявляла, що у "справі вагнерівців" відкрито три кримінальних провадження.
Тимчасова слідча комісія
Верховна Рада 19 травня 2021 року створила Тимчасову слідчу комісію з розслідування можливих злочинів представників державної влади, що сприяли порушенню державного суверенітету та територіальної цілісності України, у тому числі "справи вагнерівців". За словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, ця ТСК має ширші завдання, ніж комісія щодо "вагнерівців": перевірити на предмет "зради" оприлюднені "плівки Медведчука" та іншу відповідну інформацію, опубліковану в ЗМІ. Депутати із фракцій "Європейська солідарність" і "Голос" виступали проти створення цієї ТСК, завдання якої, за їхніми словами, не мають конкретних часових рамок і чіткої мети. Так, "Голос" і "ЄС" наполягали на створенні комісії, яка має розслідувати виключно "справу вагнерівців".
Своїх представників до ТСК одразу не надали три фракції – "ЄС", "Батьківщина" та "Голос", однак 10 червня депутати двох останніх фракцій все ж долучилися до комісії. Перше засідання ТСК відбулося 6 липня, хоча, згідно з українським законодавством, ТСК мала почати свою роботу протягом 3 днів з моменту створення. Головою ТСК обрали депутатку від "Слуги народу" Мар'яну Безуглу, а її заступником – депутата від "ОПЗЖ" Рената Кузьміна (що викликало хвилю критики серед активістів).
За словами Безуглої, перше завдання комісії – встановити, чи була взагалі спецоперація по вагнерівцях та чи є документи на підтвердження цього. На засіданні 16 липня, яке проходило у відкритому форматі, мали заслухати народного депутата, п'ятого президента України Петра Порошенка, який раніше заявляв, що 2018 року санкціонував проведення операції українських спецслужб із затримання бійців ПВК "Вагнера". Однак Порошенко на засідання комісії не з'явився. Натомість цього ж дня очільник "ЄС" заявив на брифінгу, що "Європейська солідарність" розпочинає збір підписів за проведення позачергового засідання парламенту для голосування за проєкт постанови щодо окремої ТСК по "вагнерівцях".
Читайте також: «Слуга народу». Залишитись у грі
Також 16 липня ТСК мала заслухати доповіді представнків ГУР МО, СБУ та Офісу генпрокурора, однак відкритий формат не дозволяв цього зробити належним чином, оскільки інформація могла містити держтаємницю. Також виникла низка проблем з неточним формулюванням запитів до цих органів. Наступне засідання відбулося вже 19 липня у закритому режимі.
ТСК також планує працювати у міжсесійний період, чергове засідання хочуть провести у серпні. Зауважимо, перший звіт про результати роботи ТСК має прозвучати в парламенті через пів року з моменту створення комісії.
Розслідування Bellingcat
До розслідування "справи вагнерівців" долучилися також міжнародна група розслідувачів Bellingcat. Один із розслідувачів, болгарський журналіст Христо Грозєв заявляв, що Bellingcat не лише проводить розслідування у цій справі, але й збирається оприлюднити документальний фільм. У зв'язку зі зйомками цього документального фільму Христо Грозєв прибув 10 березня 2021 року до Києва, де провів низку зустрічей. За словами журналіста Юрія Бутусова, Грозєв з командою записали інтерв’ю з учасниками спецоперації, журналістами, агентом НАБУ, п'ятим президентом Петром Порошенком. Бутусов стверджує, що знімальна група мала заплановану зустріч з представниками Офісу президента – однак зйомки зірвалися.
Так, Bellingcat зібрав докази, що українські спецслужби справді готували спецоперацію зі затримання російських найманців, зокрема із ПВК "Вагнера".
"Ми побачили, як українська військова розвідка за допомогою СБУ – гарна частина військової розвідки разом із гарною частиною СБУ! – придумала план обдурити, розіграти ГРУ, ФСБ і "вагнерівців". Вони створили великий пранк і змогли переконати і ФСБ, і ГРУ, що йдеться про приватну військову компанію, яка наймає людей, і що вагнерівці вирушать у тривалу подорож до Венесуели через Мінськ і Стамбул. Усе це зробила українська розвідка! Вони довели цих людей до Мінська, ці люди були готові вилетіти того самого дня у Стамбул, а реально літак сів би в Києві", – сказав Грозєв.
Читайте також: Скандальне зізнання президента. Реакції соцмереж на інтерв’ю Володимира Зеленського
Співавтор Bellingcat стверджує, що спецоперація була "подібна до голлівудського сценарію і її прописали майже посекундно". Вихід розслідування переносився декілька разів. За словами Христо Грозева, виробництво фільму затяглося через пандемію й викликані нею обмеження на пересування, а також через складні й тривалі процедури підтвердження достовірності тих даних, які Bellingcat отримує в процесі. Зараз документальну стрічку розраховують оприлюднити вже після літа 2021 року, утім спочатку планують опублікувати текстову версію.