У Києві в понеділок, 17 вересня, проходить акція протесту під будівлею Генеральної прокуратури України. Мітингувальники прийшли під адміністративну будівлю, щоб засудити екстрадицію до РФ інгуша Тимура Тумгоєва, який воював на Донбасі проти незаконних збройних формувань. У зв'язку з цим інцидентом учасники акції вимагають відставки глави ГПУ Юрія Луценка.
Між протестувальниками та правоохоронцями періодично відбуваються сутички, унаслідок чого вже постраждали 20 осіб, серед яких як поліцейські й нацгвардійці, так і мітингувальники.
Тиждень.ua зібрав інформацію, яка відома про справу Тумгоєва, а також – про протистояння під Генпрокуратурою.
.jpg "Фото: Укрінформ")
Справа Тумгоєва
Українські правоохоронці 12 вересня за запитом Федеральної служби безпеки РФ видали Москві інгуша Тимура Тумгоєва, який воював на Донбасі проти незаконних збройних формувань. За даними ЗМІ, рішення про екстрадицію підписав заступник генерального прокурора України Євген Єнін. Своєю чергою, у ГПУ 13 вересня підтвердили, що "компетентними органами України російській стороні передано громадянина Російської Федерації Тумгоєва Тимура".
Так, 31-річний Тумгоєв походить з Пригородного району Північної Осетії. Історія з екстрадицією Тумгоєва розпочалася ще в 2016 році, а саме – 17 червня 2016 року його затримали в міжнародному аеропорту "Харків" за запитом про екстрадицію від Генпрокуратури РФ.
У Росії Тумгоєв звинувачують у скоєні злочинів, пов’язаних нібито з участю в терористичній діяльності. Зокрема, ФСБ Росії підозрює, що він є учасником одного радикального формування, яке структурно належить до терористичного угрупування "Ісламська держава", що брало участь у бойових діях проти урядових військ Сирії (які підтримує Кремль).
Так, після затримання до Тумгоєва застосували тимчасовий арешт, згодом – екстрадиційний арешт, який тривав до 20 липня 2017 року.
У цей час, у 2016 та 2017 роках, Тумгоєв звертається до органів міграційної служби України з заявою про отримання статусу біженця через загрози його життю та здоров’ю у Росії, однак у цьому йому було відмовлено.
У Генпрокуратурі пояснюють, що фактичній передачі Тумгоєва передувала низка етапів. Зокрема, спочатку правоохоронці отримали від РФ запит про видачу особи для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів. У зв'язку із запитом РФ, українська прокуратура провела екстрадиційну перевірки та не виявила жодної обставини, яка б унеможливлювала видачу Тумгоєва. Тому 13 жовтня 2016 року було прийняте рішення про його видачу.
Своєю чергою, Тумгоєв скористався правом на судове оскарження рішення центрального органу України про видачу. Натомість у задоволенні скарги було відмовлено судами першої та апеляційної інстанцій, тому постанова ГПУ про видачу набула чинності.
Попри це, він звернувся до Європейського суду з прав людини , який 17 листопада 2016 року прийняв рішення про призупинення розгляду справи заявника у порядку Правила 39 Регламенту суду (зупинення екстрадиції) до моменту отримання інформації від уряду України та заявника. Згодом Європейський суд скасував дію всіх обмежувальних заходів. Тобто, як заявили в ГПУ, судом не було встановлено перешкод для розгляду Україною запиту про видачу Тумгоєва.
Крім того, правоохоронці заявили, що за весь час розгляду ГПУ запиту про видачу будь-яких даних про участь Тумгоєва в АТО не надходило, також жодного разу про це не заявила сторона захисту.
"Слід також зазначити, що "позитивний імідж" Тумгоєва Т.Х. у пресі намагаються створити за рахунок поширення інформації про його участь в антитерористичній операції на сході України", – заявив прес-секретар Генпрокуратури Андрій Лисенко.
У свою чергу, командир батальйону імені Шейха Мансура Муслім Чеберлоєвський повідомив, що Тумгоєв є членом його батальйону та брав участь в бойових діях на Донбасі. За його словами, Тумгоєв брав участь у боях з листопада 2017 року.
Мітинг під ГПУ
У зв'язку із ситуацією, що склалася навколо Тимура Тумгоєва, націоналістичні рухи, зокрема "С14" та "Національний корпус" оголосили про акцію протесту. Так, 17 вересня учасники мітингу зібралися під будівлею Генпрокуратури України, щоб засудити видачу Тумгоєва російській стороні, а також – вимагати відставки очільника ГПУ Луценка. Початок акції був анонсований на 10.00.
Під стінами ГПУ зібралось багато людей, деякі з яких намагалися прорватися всередину адмінбудівлі, унаслідок чого сталися сутички з правоохоронцями. Силовики застосували проти учасників протестів сльозогінний газ. У відповідь протестувальники почали кидати в будівлю ГПУ бруківку та каміння. Вони також написали на стінах ГПУ "Ганьба" і "Геть Луценка" та підпалили сміттєвий бак. Своєю чергою, правоохоронці почали обливати водою учасників акції.
Унаслідок сутичок, за даними Червоного хреста, постраждали 20 осіб, які скаржилися на біль в очах від сльозогінного газу. У поліції уточнили, що постраждало сім правоохоронці.
За фактом протистоянь було порушено два кримінальні провадження, а саме – відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за двома статтями Кримінального кодексу України – ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) та ст. 296 (хуліганство).
Крім того, мітингувальники кидали яйця у знімальну групу телеканалу NEWSONE, а журналістку Дарину Білеру жінка вдарила в обличчя. За даним фактом поліція також розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.
Реакція ГПУ
Глава Генеральної прокуратури Юрій Луценко так не вийшов учасників акції протесту, однак записав звернення, у якому прокоментував справу Тумгоєва. Зокрема, він наголосив, що Тумгоєв програв вісім судів в Україні.
"Звернення Верховного комісара ООН з прав людини до України носить лише рекомендаційний характер (на відміну від статті 39 ЄСПЛ). Крім того, за півтора року з моменту першого звернення офіс ВК ООН не виявляв більше ніякої зацікавленості у долі Тумгоєва", – зазначається в повідомленні.
Луценко також відреагував на сьогоднішні заворушення під будівлею ГПУ.
"Мітингувальники під ГПУ заявляють, що Росії видали "учасника АТО". Підкреслюю, що підтвердження участі в АТО є підставою для відмови у видачі особи в РФ. Про це особисто Луценко наголошував не раз. Приклад – кейс Р.Церцвадзе – на наступний день після того, як стало відомо про його участь в АТО, особу було звільнено з-під варти, згодом було відмовлено у його видачі в РФ", – йдеться в повідомленні.