Справа Петра Порошенка і ризик масштабної війни ‒ що обговорювали у “Свободі слова” на ICTV

Політика
18 Січня 2022, 15:18

Гості студії: віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, віце-прем’єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, народний депутат, "Голос" Сергій Рахманін, політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, політолог, засновник Українського інституту майбутнього Юрій Романенко, народний депутат, фракція партії "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко.

На онлайн-включенні був старший науковий співробітник Атлантичної Ради США Адріан Каратницький.

Повну трансляцію "Свободи слова" можна переглянути на сторінці програми у Facebook чи YouTube

Щоб не виграв Путін – Рахманін про загострення внутрішнього протистояння в Україні

Єдиний, хто виграє від внутрішнього протистояння в країні, яке загострилося через оголошення підозри в держзраді п’ятому президенту України Петру Порошенку, – це очільник РФ Володимир Путін. Таку думку висловив народний депутат Сергій Рахманін.

– Мені дуже не хотілося б, щоб внутрішнє протистояння в країні перетворилося на внутрішню війну. Тому що єдиний, хто від цього виграє, – це Путін, – зазначив нардеп.

За його словами, ситуація, яка відбувається зараз, є спробою відкрити другий фронт всередині України.

Читайте також: Дипломатія з погрозами. Що наразі відомо про розмови лідерів США, Росії та України, які відбулися протягом тижня

– Це може суттєво ускладнити ситуацію. І в переддень можливої війни, якої не хочеться, але яка дуже реальна, ця ситуація справді може полегшити ворогу життя, – застеріг Сергій Рахманін.

19 січня о 14.00 продовжиться судове засідання Печерського районного суду Києва, під час якого мають обрати запобіжний захід п’ятому президенту України Петру Порошенку. Зробити це під час засідання 17 січня, яке тривало з ранку до пізнього вечора, не вдалося. Слухання почалося після того, як Петро Порошенко повернувся до України після місячної відсутності.

17 грудня слідчі Держбюро розслідувань намагалися вручити п’ятому президенту України повістку з викликом на допит, однак він сів в авто та поїхав. 18 грудня Порошенко полетів до Туреччини на зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм, а звідти – до Польщі. 20 грудня Петру Порошенку оголосили підозру в держзраді. Ідеться про справу щодо постачання вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу та сприяння терористичним організаціям “ДНР”/”ЛНР”. 

Україна позитивно оцінює червоні лінії НАТО – Стефанішина

Україна позитивно оцінює кілька червоних ліній, які були виокремлені під час перемовин із НАТО 17 січня. Про це повідомила віцепрем’єрка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

– Ідеться про неможливість перегляду “політики відкритих дверей”, обов’язкові заходи щодо посилення східного флангу НАТО в разі ескалації із боку РФ та неможливість укладення будь-яких нових домовленостей щодо безпеки в Європі, – перерахувала Ольга Стефанішина.

За її словами, українська сторона наполягає на політико-дипломатичному врегулюванні конфлікту на Донбасі та питань, пов’язаних із поверненням Криму. Тому консолідація позицій міжнародних партнерів на тлі дискусій 17 січня є дуже важливою.

– Наприкінці перемовин ми відчували, що політика РФ стала ще більш агресивною, і закликали міжнародних партнерів до того, щоб посилити санкційний тиск, – наголосила віцепрем’єрка.

Ольга Стефанішина відзначила, що 17 січня всі міністри закордонних справ ЄС визначили 10 принципів, на основі яких можливі будь-які переговори з РФ.

– Механізми НАТО достатньо тривалі, тому за результатами Комісії – НАТО 10 січня та перемовин 17 січня Україна ми домовляємось із союзниками про посилення двосторонньої співпраці в оборонній сфері, – додала віцепрем’єрка.

Крім того, 17 січня і Канада, і Велика Британія підтвердили, що жодним чином не реагуватимуть на ультиматуми очільника РФ Володимира Путіна щодо виведення тренувальних підрозділів військових з території України. Ольга Стефанішина уточнила, що Україна не має ілюзій, що на нашій території воюватиме армія НАТО.

– Водночас в інтересах країн Альянсу забезпечити нашу обороноздатність, – наголосила віцепрем’єрка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Нині, за словами Ольги Стефанішиної, Україна веде перемовини з низкою інших країн НАТО. Подробиць публічно віцепрем’єр поки озвучити не може, однак переконує, що саме під час перемовин 17 січня ці домовленості почали серйозно обговорюватися.

Загроза ескалації на Донбасі є найвищою з 2015 року – Рахманін

Загроза масштабного вторгнення не є критичною досі, але вона є вищою, ніж місяць тому. Водночас загроза ескалації на Донбасі є найвищою з 2015 року, а анексія ОРДЛО – малоймовірна. Таку думку висловив народний депутат Сергій Рахманін.

— Ймовірніший варіант – ті військові частини, які дислокуються на окупованих територіях Донецької та Луганської областей будуть легалізовані та отримають статус псевдомиротворців. І в такий спосіб демонструватимуть свою присутність, як засіб додаткового тиску, – сказав Рахманін.

Він зазначив, що Україні не потрібно панікувати, але треба бути у повній бойовій готовності.

— Я не знаю, що гірше: Байден з Путіним домовиться чи навпаки. Найкращий спосіб не чекати домовленості, а готуватися самим. Зберігати спокій – не означає нічого не робити, а шукати політико-дипломатичний шлях – не означає не готуватися до війни.

Лукашенко та РФ заявляють про необхідність проведення навчань навколо наших кордонів. Що нам заважає проводити навчання? У президента є можливість здійснити так званий призов резервістів першої черги, не оголошуючи мобілізацію. Під приводом навчань це можна робити.

На думку Рахманіна, нинішня допомога країн НАТО не є критичною і слід вимагати якіснішої підтримки.

— У нас є проблема в значно ширших та складніших речах. Засоби радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки, систем ППО, гвинтокрили – хоча б ті 18, які американці закуповували для Афганістану і в них залишилися. Зараз в нас є шанс, з огляду на суперечності між Байденом та Путіним, вимагати якіснішої допомоги від країн НАТО.

Також на думку Рахманіна, єдиний, хто виграє від внутрішнього протистояння в країні, яке загострилося через оголошення підозри в держзраді п’ятому президенту України Петру Порошенку, – це очільник РФ Володимир Путін.

Путіна дратують кораблі НАТО в Чорному морі – політолог

Президент Росії Володимир Путін може озвучити вимогу про припинення або обмеження присутності кораблів НАТО в Чорному морі. Таку версію під час ефіру програми «Свобода слова» на ICTV озвучив політолог Володимир Фесенко.

– Путіна дуже дратує регулярна присутність кораблів НАТО в Чорному морі. Вимогою припинити або обмежити їхню присутність Путін прагне змусити Велику Британію, США інші західні країни поважати нібито територіальні води Росії, хоча це анексовані території, – зазначив Володимир Фесенко.

Ще в переліку вимог Путіна, які щоразу змінюються, – виконання Мінських домовленостей за російським сценарієм та припинення тренінгів НАТО в Україні.

Читайте також: Чому Путін може вторгнутись в Україну та який вихід є у Заходу

– Це вже не просто вимога “нерозширення НАТО на Схід”, хоча переговорів офіційних про це немає. Насправді це більш підступна тактика. Це принцип, згідно з яким, далі ідуть нібито більш дрібні вимоги, які є більш невигідні для нас сьогодні, як-от вимоги припинити навчання НАТО та вивезти тренінговий персонал, – пояснює політолог.

Через це, на переконання Володимира Фесенка, дуже добрим знаком є те, що нині є домовленості з партнерами, які на такі вимоги РФ не погоджуються.

17 січня під час перемовин з НАТО були виокремлені “червоні лінії”. За словами віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, ідеться про неможливість перегляду “політики відкритих дверей”, обов’язкові заходи щодо посилення східного флангу НАТО в разі ескалації із боку РФ та неможливість укладення будь-яких нових домовленостей щодо безпеки в Європі.

Автор:
Тиждень
99