Справа національної безпеки

У країні активно обговорюється тема нової «вакцини-вбивці». Громадські діячі та політики намагаються переконати, що французька вакцина «Пентаксим», яку закупило Міністерство охорони здоров’я, спричинила смерть шести немовлят упродовж місяця. Саме міністерство традиційно плутається у свідченнях щодо обставин трагедій: спочатку у смерті дитини в Артемівському районі звинуватили лікарів і кишкову інфекцію, потім – батьків і пневмонію. Головний висновок розслідування міністерської комісії такий: «Пентаксим» не винен.

 

За словами чиновників МОЗ, усі діти, смерть яких дехто пов’язує з «Пентаксимом», померли з різних причин, що не мали стосунку до вакцинації [див. «Версії МОЗ»]. Їх щеплювали різними партіями «Пентаксиму», і всі вони, якщо вірити результатам розслідування, зберігалися в належних умовах.

 

З одного боку, ціла низка смертей після щеплення одним і тим самим препаратом навряд чи може бути випадковістю. З іншого – на жаль, немовлята вмирають в Україні щодня. Фактично всі ці смерті можна пов’язати зі щепленням, оскільки у перший рік життя триває активна вакцинація. Але це не означає, що помирають вони саме від вакцин, – найпоширенішими причинами смерті немовлят є травматизм та вроджені хвороби. Тільки в Донецькій області за І півріччя 2009‑го з різних причин померли 307 немовлят до першого року життя. Кожен випадок, який може бути пов’язаний з вакцинацією, розслідується. Але про більшість померлих дітей не пишуть ЗМІ й не знає громадськість.

 

 

Відповідно до українського календаря щеплень на третьому місяці життя дітей мають вакцинувати від п’яти інфекцій: кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та Хіб-інфекції. Ще два роки тому від кашлюку, дифтерії та правця немовлятам робили щеплення тривалентною (від трьох інфекцій) вакциною АКДП, яку виробляє харківське підприємство «Біолік». Потім Україна перейшла на чотиривалентну вакцину «Тетракт-Хіб», і вже цього року всі п’ять щеплень тримісячним діткам роблять одним уколом – п’ятивалентною вакциною «Пентаксим».

«Пентаксим», як і «Тетракт-Хіб», виробляє французька фірма «Санофі Пастер». Проте на відміну від «Тетракт-хіб» та біоліківської вакцини АКДП «Пентаксим» є ацелюлярним препаратом, тобто безклітинним. Целюлярні (цільноклітинні) вакцини містять цільну вбиту бактерію збудника кашлюку, внаслідок чого вони частіше призводять до небажаних реакцій у пацієнтів. Зокрема, підвищення температури тіла, що, своєю чергою, може спричинити судоми, які є дуже небезпечними для малят. У новій редакції календаря щеплень зазначено, що лікарі мають рекомендувати вживати після вакцинації цільноклітинними препаратами жарознижувальний парацетамол, проте медики не завжди дотримуються інструкції. Ацелюлярні препарати – це вакцини нового покоління, в яких є лише потрібні для щеплення компоненти бактерії. Їх використовують у найрозвиненіших країнах, і «Пентаксим» у всьому світі вважається безпечною вакциною.

 

До речі, створенню ацелюлярних препаратів світ завдячує бойкоту вакцинації від кашлюку в Японії у 70-х роках минулого століття. Тоді від неї померли кілька немовлят (за інформацією «антивакцинальників» – 37) і щеплення було призупинено на кілька років. Буде дивно, якщо Україна, отримавши нарешті ацелюлярні вакцини, відмовиться від них на користь старої, менш безпечної АКДП.

 

Логічно припустити, що повернення до АКДП і скандал навколо «Пентаксиму» вигідні підприємству «Біолік», яке втратило внаслідок появи французької вакцини мільйонні державні замовлення. У 2003 році почесним президентом цього підприємства стала секретар РНБО Раїса Богатирьова. Понад те, за інформацією інтернет-видання trust.ua, Богатирьова є акціонером «Біоліку», а в медико-фармакологічних колах її сина Олександра Богатирьова вважають лобістом харківських медпрепаратів. Хоча офіційно його стосунок до «Біоліку» не підтверджено.

 

Цікаво, що проти «Пентаксиму» сьогодні найактивніше (окрім антивакцинальних організацій, які традиційно заявляють про шкоду усіх щеплень) виступає подруга Раїси Богатирьової, голова парламентського Комітету з питань охорони здоров’я, депутат від Партії регіонів Тетяна Бахтєєва. «Міністерство охорони здоров’я запровадило в Україні недешеву вакцину «Пентаксим», цілковито витісняючи з планової вакцинації дітей вакцину АКДП, яку виробляють в Україні, – обурюється пані Бахтєєва на офіційному сайті Партії регіонів. – Хто провів науково обґрунтовану оцінку необхідності такого масованого вакцинального навантаження на наших дітей, коли одночасно вводиться п’ять вакцинальних антигенів проти п’яти інфекцій? При цьому вартість однієї дози АКДП – 5 грн, ціна «Пентаксиму» – 240 грн, тобто в 48 разів дорожче». Те, що Тетяна Дмитрівна не може судити про вакцини без спеціального дослідження, не дивно, адже вона добре відома своїми медичними «проколами». Наприклад, одного разу на прес-конференції Бахтєєва не вірила журналістам, що у ВІЛ-інфікованої матері може бути здорова дитина. А коли інші учасники прес-конференції підтвердили, що таке справді можливо, депутатка щиро зраділа і ще довго висловлювала своє захоплення досягненнями лікарів.

 

Загалом у справі «Пентаксиму» багато «донецьких» збігів: і зв’язок із Раїсою Богатирьовою, і виступи депутатів від ПР, і навіть географія скандалу.

 

Як повідомили Тижню джерела в Службі безпеки України, зараз фіксуються активні спроби перерозподілити український фармакологічний ринок. Посередництвом між Україною та світовими виробниками вакцин сьогодні займаються «генеральські діти»: донька покійного генерал-полковника Валентина Недригайла Олена Бех (саме вона співпрацює із «Санофі Пастер») і син екс-генерала СБУ, який закуповує для України ліки і вакцини ще одного провідного світового виробника – «Глаксо Сміт Кляйн». За таких розкладів вирвати шмат ринку можливо, лише маючи в арсеналі адміністративний вплив і зв’язки у найвищих ешелонах влади.

 

До речі, єдину спробу розслідувати зловживання у сфері фармакології та охорони здоров’я СБУ здійснила торік. Підготований полковником Геннадієм Голобоковим звіт про корупційну діяльність міністерства і надприбутки фармакологічних угруповань СБУ надіслала до президента. У документі йшлося про зловживання на 221,3 млн грн. Планувалося подальше розслідування. Проте справа не отримала ходу. Полковникові ж кинули бомбу під ноги у дворі його будинку. Голобоков вижив, але його перевели на іншу посаду. Розслідування замаху на його життя, як повідомляють джерела Тижня, не ведеться.