Служба безпеки України озвучила ім’я депутата Верховної Ради, якого підозрює у розкраданні коштів рефінансування Національного банку на суму 315,3 млн грн. Це – Олександр Шепелев, колишній член Блоку Юлії Тимошенко, що за парламентську кар’єру встиг побувати у фракції Партії Регіонів. За даними спецслужби, він разом з бізнесменом Павлом Борульком організував шахрайську схему розкрадання державних коштів рефінансування НБУ на суму 315 млн грн.
Павло Борулько, який в часи прем'єрства Віктора Януковича був його помічником, загалом причетний до розкрадання 620 млн грн. з Фонду гарантування вкладів. Як установило слідство, ці кошти були розкрадені групою осіб на чолі із власником банків "Національний стандарт", "Європейський" і "Владимирський" Павлом Борульком.
Схема діяла так: за день до відкликання банківських ліцензій у банках були відкриті 1339 рахунки, на які документально були зараховані неіснуючі кошти. Після відкликання ліцензії, група осіб на чолі з Борулько вимагали з Фонду гарантування вкладів компенсувати "прогорілі" кошти вкладників. Минулого року СБУ повідомляло про суму 444 млн, тепер же сума зросла до 620 млн.
Як вже повідомляв Тиждень, правоохоронці заявили про намір звернутися до парламенту з приводу позбавлення Олександра Шепелева депутатської недоторканності. Борулько встиг втекти із України, його арештував Комітет держбезпеки Білорусі, імовірно, сусіди невдовзі віддадуть його до рук нашої Феміди.
Тінь убитого полковника
Служба безпеки не вперше публічно звинувачує Олександра Шепелева у розкраданні коштів платників податків. У 2008 році тодішній в.о. голови СБУ Валентин Наливайченко заявив про причетність згаданого нардепа до викрадення грошей «Промінвестбанку», що призвело до банкрутства цієї фінустанови. За словами Наливайченка, гроші виводились через «Унікомбанк», до якого буцімто дотичний Шепелев.
Як писав «Тиждень», ТОВ «Універсальний комерційний банк» (така його повна назва) до листопада 2006-го називався «Банк Перспектива». Перейменували його після того, як він став фігурантом розслідування Служби безпеки України щодо викачування валюти за кордон із використанням комерційних структур, зареєстрованих на загублені паспорти.
Тоді ж розгорівся скандал, пов’язаний з викраденням та убивством полковника УБОЗ Романа Єрохіна. 11 серпня тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив про його викрадання. За словами міністра, полковник працював в УБОЗ Донецької області і займався виявленням центрів конвертацій, серед яких нібито фігурував і «Банк Перспектива». Полковника перевели до Києва в лютому 2006 року — за твердженням Луценка, після того, як над ним нависла загроза фізичного знищення фігурантами справи. За десять днів в одному з районів Київської області було знайдене тіло Єрохіна. У ході слідства з’ясувалось, що 26 липня нападники тричі вистрілили в полковника, коли той виходив з автомобіля біля свого помешкання, ще живого завантажили у багажник автівки вивезли у Ворзель під Києвом. Там випустили ще п’ять куль та закопали труп.
Нападників заарештували доволі швидко. Зокрема, у Тернополі взяли Вадима Кліковського — земляка загиблого, заступника начальника Ірпінського райвідділу міліції. Під час затримання той намагався покінчити життя самогубством. Є інформація, що саме Кліковський отримав $50 тисяч за виконану «роботу». Згодом у Тулі російські правоохоронці затримали Сергія Біду, працівника податкової міліції Києва, який стріляв у Єрохіна. Його екстрадували в Україну. Вирок виконавцям викрадення і вбивства суд виніс 2010 року. Замовників так і не знайшли.
Розслідування справи Єрохіна Генпрокуратурою у 2006-му обернулося проти Луценка обвинуваченням в корупції та голосуванням у парламенті про відставку. Але навіть у день, коли вирішувалася доля міністра, той у своєму інтерв’ю знову згадував депутата — не називаючи прізвища, але вказавши, що у того є канадський паспорт. «Одна з робочих версій слідства… МВС розглядає можливість причетності до убивства Єрохіна, як замовника, одного з народних депутатів… У нас на руках є документи про те, що один з депутатів фракції БЮТ має громадянство Канади з 2004 року. У нас є анкета цього депутата, де ним власноручно написано “I am a Canadian citizen”, та стоїть його підпис, завірений нотаріусом». Його прізвище починається на «Ш».
Справа для Тимошенко
Фізичні та юридичні особи, котрі заснували «Банк Перспектива», більшість розрахункових рахунків тримають у «Європейському банку раціонального фінансування» (ЄБРФ). Під цією назвою фінансова установа працює з осені 2005 року, коли акціонери донецького банку «Донкредитінвест», заснованого у 1993 році, вирішили перенести свій головний офіс до Києва. За даними з відкритих джерел, подружжю Шепелевих, Олександрові та Галині, належать понад 40% акцій ЄБРФ.
«Донкредитінвест» свого часу заснував авіакомпанію «Челендж Аеро». Потім його частка перейшла фірмі Business Aviation Holding AG, зареєстрованій за адресою Скалетташтрассе, 102, м. Хур (Швейцарія). За цією же швейцарською адресою сидять засновники інвестиційнофінансової компанії «Європейські інвестиції», яка в Києві ділить офіс із уже згаданим ЄБРФ.
Юлія Тимошенко під час свого прем’єрства користувалась чартерними літаками «Челендж Аеро» досить часто. Зокрема, на зустріч з Владіміром Путіним 2 жовтня 2008 року Юлія Володимирівна літала на «Сесні» саме цієї авіакомпанії. Нагадаю: під час тієї зустрічі було підписано меморандум щодо постачання російського газу, що у січні 2009-го вилився у сумнозвісну газову угоду, що стала формальним приводом, щоб запроторити Тимошенко до Качанівської виправної колонії.
У колі соратників Юлії Володимирівни опосередкований співвласник «Челендж Аеро» Олександр Шепелев з’явився у 2006-му, тоді ж від блоку БЮТ потрапив до парламенту. На дострокових виборах у 2007-му ішов у списку «біло-сердешних» під №55. Попри те, що його прізвище періодично випливало у кримінальних історіях протягом усіх років законотворчості Шепелева, лідери БЮТ жодним чином не реагували на скандали. Хіба що у 2006 році, коли тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко почав згадувати у контексті кримінальних справ «депутата Ш», фракція БЮТ дала голоси за відставку головного міліціонера. Шепелев пішов з БЮТ сам – у березні 2011 року разом із купкою інших «тушок». Він вступив до лав фракції Партії регіонів, та швидко став позафракційним. Очевидно, пересвідчившись, що нові «господарі життя» не допоможуть йому позбутися від прискіпливої уваги СБУ і Генпрокуратури.
Читайте також: Як нагородили слідчих, які продукували справи проти опозиції
Нинішній владі кримінальне переслідування Олександра Шепелева досить-таки вигідне. По-перше, показова «страта» політика-банкіра сподобається електорату – що поробиш, перефразуючи класика, народу подобаються «питкі і казні». По-друге, до справи Шепелева можна «підшити» Юлію Тимошенко. Яким боком – то справа техніки і смаку підлеглих Ріната Кузьміна, першого заступника Генпрокурора. Принаймні, її зв’язок з банкіром (бодай і з сумнівною репутацією) виглядає більш природним, ніж із кримінальними «авторитетами», які вбили Євгена Щербаня.