Спортивний огляд: українська анаконда, нічийна неспроможність і ярмарок марнославства Бориса Колеснікова

Суспільство
26 Жовтня 2019, 17:03

Останні мають помітно ліпше фінансування, обласкані увагою олігархів, але не здатні перемагати навіть посередні за європейськими мірками клуби.

Непереможна українська анаконда

Дворазова чемпіонка світу і Європи з дзюдо Дарина Білодід відзначилася черговою яскравою звитягою. На цей раз вона перемогла на останньому в 2019 році турнірі із серії Grand Slam в столиці Об’єднаних арабських еміратів Абу-Дабі.

На шляху до перемоги у ваговій категорії до 48 кг Дарина виграла чотири сутички. Спершу здолала утриманням Марі-Ді Варґас з Чилі, потім також чисто, на «іппон» перемогла Катаріну Менц з Німеччини та росіянку Сабіну Ґілязову. Переможний прийом у півфінальній сутичці з представницею РФ Білодід провела на заключних секундах. «Українською анакондою» Дарину називають не просто так – двох із трьох своїх суперниць вона здолала якраз задушливими прийомами.

За золото 19-річна українка боролася з на два роки старшою словенкою Марушею Штанґар, однією з небагатьох сучасних дзюдоїсток, яка має в активі перемогу над Білодід. Маруша перемогла Дарину в єдиній донині сутичці, у фіналі турніру в Пакші (Угорщина) у 2016 році. На цей раз Дарина реваншувалася, виконавши переможний прийом менше, ніж за хвилину.

Загалом у 2019 році Білодід наразі виграла 16 сутичок при одній поразці – від француженки Мелані Клеман на Ґран-прі Тбілісі.

 

Читайте також: Футбол. Гра мільйонерів

 

Нічийна неспроможність

Усі три українських представники зіграли у футбольних єврокубках на цьому тижні внічию. Та тільки одиy із цих результатів можна вважати успішним. Бронзовий призер попереднього чемпіонату України «Олександрія» розійшовся миром у Франції з «Сент-Етьєнном». Результат несподіваний і показовий одночасно. Показовий, бо команда Володимира Шарана, для якої то перший виступ у груповому турнірі Ліги Європи, грає у сміливий, агресивний футбол і завдяки цьому мала достойний вигляд у всіх трьох поєдинках. Наразі в олександрійців два очки і вони зберігають шанси на перших два місця. Проте для виконання максимальних завдань просто внічию грати вже замало. Навчитися перемагати континентальних середняків – новий щабель у розвитку клубу.

А ось київське «Динамо», яке за підбором виконавців ту ж «Олександрію», як і усіх суперників за груповим турніром Ліги Європи переважає, навпаки грає надобережно. Тренерський штаб киян на чолі з Олексієм Михайличенком вочевидь вважає таку гру раціональною. Проте ззовні це радше походить на невміння реалізовувати свій потенціал сповна. Інакше як пояснити небажання тренера «Динамо» щось змінювати у кінцівці домашнього матчу проти данського «Копенгагена»? Невже рахунок 1:1 у грі з відверто посередньою командою вдома – то те, що влаштовує колись найтитулованіший український клуб?

Натомість донецький «Шахтар», який є єдиним українським представником у Лізі чемпіонів, у матчі третього туру проти загребського «Динамо» зіткнувся з проблемою іншого характеру. Донеччани вийшли на поле харківського «Металіста» з розумінням, що явні фаворити протистояння вони. Але гра продемонструвала, що хорватський колектив діє, як мінімум, не гірше. Команда Ненада Б’єліци продемонструвала високу організацію гри, вміння швидко переходити з оборонної фази в наступальну і навпаки. Хорвати показали, що їхня перемога 4:0 у стартовому турі над італійською «Аталантою» не була випадковістю. «Шахтар» на тлі суперників виглядав приголомшеним і повинен сприймати нічию 1:1 при великій кількості невикористаних за гребцями моментів за щастя. Проте перед виїзним поєдинком фаворитом двобою виглядає вже саме «Динамо».

Читайте також: Не золоте дно

Свято хокею імені Колеснікова

У броварському «Терміналі» впродовж трьох днів тривало свято донецького хокею імені Бориса Колеснікова. Власник хокейного клубу «Донбас» прийняв на Київщині поєдинки групового турніру другого раунду Континентального кубка IIHF, у якому фінансований ним клуб здобув прогнозовану перемогу. Правда, перемогу не таку легку, як на те очікував сам Борис Вікторович. Сербську «Црвену» Звезду» і румунський «Брашов» донеччани розгромили 7:1 і 7:0 відповідно. А ось у поєдинку проти латвійського «Моґо», який був вирішальним у боротьбі за єдине прохідне до півфінальної стадії перше місце, у «Донбаса» виникли проблеми. Команда перемогла лише в серії буллітів.

Цю подію окремі українські ЗМІ оспівували з такою помпою, немов то виграний не стартовий етап у відверто другорядних команд, а фінальна стадія як мінімум. Зрештою, не дивно. Вітчизняні спортивні репортери славляться любов’ю до дармових закордонних поїздок за рахунок власників клубів. А «Донбас» таку збирається організувати в Краків, де команда 15-17 листопада гратиме в півфіналі Континентального кубка. Суперниками будуть польська «Краковія», казахстанський «Бейбарис» і білоруський «Неман».

Ілюзія хокейного сподвижницва мецената Колеснікова набирає обертів. Дарма, що внутрішній чемпіонат давно адаптований під одну команду. Та ще й вікові обмеження, згідно з якими виступати в турнірі не можуть спортсмени старші 26-ти років, є прямим позбавленням людей права на професію. Виходить, у той час, поки досвідчені українські хокеїсти змушені працевлаштовуватися в закордонних чемпіонатах чи міняти вид діяльності, в шести командах так званої Української хокейної ліги виступає уже 42 російських легіонери. Головне, що вони не старші 26-ти