За майже тижневим безпробудним святкуванням спортивні події відійшли на в такий затінок, що залишають небайдужими хіба близько причетних до тіла людей. І без різниці, про свавілля одного з ключових суб'єктів футбольних процесів, озвірілих від безкарності тітушок, які руйнують одну з найстаріших спортивних шкіл Києва чи смерть видатного баскетбольного тренера мова. Зрештою, країну, яка вкотре обирає президентом особу, в програмі якої немає жодного слова ні про спорт найвищих досягнень, ні про здоров'я нації загалом, це дивувати не повинно.
Тендерний провал
Між тим, саме президентські вибори мали суттєвий вплив на бодай приблизну успішність потенційно найпривабливішого з вітчизняних футбольних продуктів – Прем'єр-ліги(УПЛ) як гучно іменують елітний ешелон українського футболу. Прийдешнє літо могло б стати водороздільним у стосунках міх клубами і УПЛ. Річ у тім, що згідно з укладеним при створенні між Прем'єр-лігою і колективними членами, які її представляють, договором клуби отримували право розпоряджатися правами на телетрансляції домашніх матчів на власний розсуд. Через те про пррибуткову складову від телетрансляцій, яка складає суттєву частку доходів клубів західної Європи, не могло бути й мови.
Читайте також: Спортивний огляд: Бойовий гопак, жорстокий Ломаченко та ілюзія боротьби з корупцією
Десятирічний термін контракту спливає саме з завершенням сезону-2018/2019. А отже з наступного сезону клуби мали б жити за іншими правилами. Єдиний телепул на футбольні трансляції, про який стільки говорять причетні до телебачення люди, став вимогою часу. І саме для успішного втілення проекту на посаду очільника Прем'р-ліги торік було запрошено швейцарського юриста Томаса Ґрімма. Отримавши привабливий щомісячний оклад у розмірі 10 тисяч євро, амбітний функціонер приїжджав в Україну по два-три дні на місяць. І вважав, що цього буде достатньо, аби впоратися з поставленими завданнями.
На ділі ж, оголошуючи тендер на придбання прав на телетрансляції, амбітний функціонер, здається, витав у небесах. Свідченням тому – загальна вартість повного пакету прав на трансляцію. Вона становить 15 мільйонів євро. І то в країні, в якій середня відвідуваність матчів елітного футбольного дивізіону становить менше п'яти тисяч глядачів. Крім того, телеканалам були запропоновані часткові пакети – від трансляцій певноїх кількості матчів до кількахвилинних оглядів поєдинків. І що цікаво, пропозиціями не зацікавився жоден із загальнонаціональних телеканалів!
Дедлайн подачі заявок на придбання прав минав ще 5 квітня. Попередньо на два різних пакети претендували звичні транслятори – група каналів "Футбол" Ахметова і телеканал "2+2". Коломойського. Однак після оголошення результатів першого туру президентських виборів одна з зацікавлених сторін збагнула, що грати за правилами зовсім не обов'язково. І відкликала заявку. Мова, звісно ж, про "плюси".
Під час останнього зібрання власників клубів Тома Ґрімм повідомив, що телепул зірвано. Логіка Коломойського і його бізнес-імперії проста. Клуб СК "Дніпро-1", на який Ігор Валерійович за останній сезон виділив мільйон доларів, хоч вважається формально непричетним до створеного два роки тому клубу, київське "Динамо" власника 24-х відсотків акцій телеканалу "2+2" Ігоря Суркіса, а також луганська "Зоря" і луцька "Волинь", які належать компаньйонам Коломойського, "попросяться" за умови відсутності телепулу на "плюси" без торгів. А що не матимуть з цього прибутків? Байдуже, головне – насолити конкурентові.
Читайте також: Спортивний огляд: надія на Євро-2020, натуралізація Мораєша і завершення сезону біатлону
Розгромлений спорткомплекс
Створена у далекому 1960-му одна з найстаріших дитячо-юнацьких спортивних шкіл столиці "Схід" (відоміша під російською назвою "Восход") мільйонів своєю рутинною діяльністю принести не може. Байдуже, що за майже шість десятиліть ця дарницька ДЮСШ підготувала сотні сильних, а іноді видатних спортсменів, серед яких варто виділити олімпійську чемпіонку з біатлону Юлію Джиму, а також іменитого футболіста і тренера Миколу Павлова.
Нинішнім спритникам важливі не досягнення, не слава для країни, а можливі мільйрони, які здатна принести земля, на якій досі квартирується ДЮСШ. Тому поки столичний градоначальник з 2017 року обіцяє повернути "Схід" у комунальну власність і використовувати об'єкт за спортивним напрямом, на минулому тижні тітушки від потенційного забудовника зробили вже п'яту спробу рейдерського захоплення. Цього разу вони вдерлися у приміщення спорткомплексу і поруйнували там тренажери, душові, підлогу в гімнастичному залі. За цим варварством кілька десятків правоохоронців мовчки спостерігали біля входу і втрутилися лише після прибуття спецпризначенців. Правда, сили як у випадку з громадськими активістами, не застосовували, а чемно попросили руйнівників залишити заклад. наразі тяганина навколо ДЮСШ "Схід" триває.
Читайте також: Спортивний огляд: олімпійські надії, успіхи Зінченка в МанСіті і нецензурне дербі у Львові
Ефектне повернення Харлан
Найзнаковішу ж українську спортивну перемогу пасхального періоду здобула олімпійська чемпіонка Пекіна-2008 з фехтування на шаблях Ольга Харлан. Титулована спортсменка, яка торік перенесла операцію, тривалий час не могла повернути оптимальної форми. А повноцінно відновилася в найпотрібніший момент – до стартового етапу олімпійської кваліфікації до Токіо-2020.
Харлан виграла Ґран-прі Сеула, причому у фіналі перемогла олімпійську чемпіонку Лондона-2012 Кім Чжи-Йон з Південної Кореї. Для Ольги це вже третій подіум на змаганнях топ-рівня в 2019-му. До того вона була третьою на Ґран-прі Каїру і другою на етапі Кубка світу в Афінах. Втім, ті виступи залишали елемент недосказаності. Тепер можна стверджувати, що колишній перший номер світового рейтингу повернулася на доріжку повноцінно і може реально претендувати на четверту в кар'єрі олімпійську медаль.