Сенсація від Ярослави
За три змагальних дні до завершення чемпіонату світу з легкої атлетики в столиці Катару Досі збірна України входить до когорти з 35-ти країн, які мають у своєму активі бодай одну медаль. Срібло у стрибках у висоту здобула 18-річна дніпрянка Ярослава Магучих. Проте сенсацією став навіть не стільки сам факт нагороди юної спортсменки, скільки те, на якому рівні вона змагалася.
Не далі як 30 червня цього року під час етапу Діамантової ліги в американському Юджині Ярослава шокувала вперше. То коли ще будучи 17-річною стала наймолодшою атлеткою в історії, яка підкорила висоту два метри. Звісно, що відтоді до українки приглядалися особливо прискіпливо. Але все ж не вірили, що через неповних три місяці прогрес буде стрімким аж настільки.
Читайте також: Спортивний огляд: непереможна Білодід, сенсація від Проценка й старі знайомі «Шахтаря»
У Досі Ярослава спершу вдруге в кар’єрі взяла два метри, потім поновила особистий рекорд і встановила світовий рекорд серед молоді, не старшої 20-ти років – 2,02 метри. На додачу Магучих ще вв’язалася у боротьбу з дворазовою чемпіонкою світу, здавалося б, непереможною росіянкою Марією Ласіцкене. І завершила змагання з однаковим із Марією результатом – 2,04 м. Поступилася Ярослава лише за кількістю використаних спроб, а подальшу її ходу зупинила тренер Тетяна Степанова, яка резонно порадила підопічній відмовитися від боротьби, щоб не ризикувати здоров’ям. Як-не-як, організм Ярослави ще молодий і міг не витримати стрибків на висотах, які брали кілька десятків людей в історії.
Магучих своїм виступом збентежила світ легкої атлетики. Про неї заговорили не просто як про реальну конкурентку Ласіцкене, а вже як про повноцінну претендентку на золото Олімпійських ігор, які наступного року відбудуться в Токіо. В українському спорті з’явилася чергова величина світового масштабу.
Дива від футболістів
1-2 жовтня в футболі проводилися матчі других турів групових турнірів Ліги чемпіонів і Ліги Європи. І трапилося диво: у цих матчах три українських представники не зазнали жодної поразки. Хоча об’єктивно, за рівнем гри могли програти в кожному з цих поєдинків.
Найбільш нелогічною виглядає перемога донецького «Шахтаря» в Лізі чемпіонів. «Гірники» на міланському стадіоні «Джузеппе Меацца» перемогли «Аталанту» з Берґамо в матчі, в якому суперники домінували майже всі 90 з гаком хвилин, не реалізували чимало моментів, зокрема пенальті. В окремих ситуаціях «Шахтар» рятувався виключно завдяки надійності воротаря Андрія П’ятова. А на заключних секундах донеччани провели контратаку, яку завершив ізраїльський хавбек Манор Соломон – 1:2. Берґамці, здається, так і не збагнули, звідки це лихо прийшло.
Читайте також: Як букмекери нищать український спорт
Трохи згодом у Швейцарії, в протистоянні з аутсайдером місцевого чемпіонату «Луґано» невиразну гру продемонстрували в рамках Ліги Європи київські динамівці. Команда Олексія Михайличенка за кадровим потенціалом переважала суперників аж надто суттєво. Але виглядала беззубою з тактичної точки зору, грала без вигадки й азарту. Більше того, у першій чверті гри кияни навіть могли двічі пропустити. Втім, у тих ситуаціях врятували поперечина і воротар Георгій Бущан, а надалі кияни більше наступали. Втім, з академічні пересування киян проблемою для оборони «Луґано» не були, тому й нічия 0:0 виглядає логічним підсумком.
Також нічиєю завершився матч Ліги Європи і за участю бронзового призера попереднього українського чемпіонату – «Олександрії». У Львові підопічні Володимира Шарана не дали себе обіграти бельгійському «Ґентові» з українцями Ігорем Пластуном та Романом Яремчуком у складі. І в цьому випадку теж суперник володів перевагою, навіть забив швидкий м’яч, однак помилка оборони в другому таймі призвела до голу Артема Сітала і виявилася для бельгійців фатальною – матч так і завершився 1:1. Зрештою, попри певну різницю в класі «Олександрія» на такий результат заслужила старанням, організованістю і сміливістю. Рисами, яких бракувало київському «Динамо».
Читайте також: Український спорт: життя в борг
Творчі муки Світоліної
Найкраща тенісистка України інтенсивно намагається пробитися до числа учасниць Підсумкового турніру, який вона виграла торік і тепер відповідно мусить захищати звання і набрані очки. Але у тому й справа, що для участі в змаганнях треба потрапити у вісімку найкращих саме в поточному році. Із цим у Світоліної, яка в 2019-му двічі грала у півфіналах Grand Slam, але не виграла жодного турніру, має труднощі.
У поточному WTA Race-2019 Еліна посідає сьоме місце і виграє у переслідувачок зовсім небагато. Голландці Кікі Бертенс, одній із тих, хто претендує на місце у вісімці, українка програла у чвертьфіналі турніру в Пекіні. Ця невдача особливо прикра з огляду на те, що на попередній стадії Світоліна впоралася із однією з найнезручніших своїх опоненток – американкою Софією Кенін. Втім, замість розвинути успіх Еліна зазнала чергової дошкульної невдачі. Власне, з огляду на бажання потрапити у Підсумковий турнір Світоліна й вагається, чи варто їй їхати в середині жовтня у Москву на Кубок Кремля. Усвідомлюючи, що це великі репутаційні втрати, одеситка змушена думати й про суто спортивні показники. Можливий пекінський успіх міг цю дилему розв’язати. Але після поразки від Бертенс ситуація тільки ускладнилася.