На цьому тижні спортивна Україна нарешті трохи відпочила від футбольного гамору. У європейському календарі пауза, а внутрішні події не захоплювали. П’ятою поспіль поразкою колись грізних львівських «Карпат» від клубу нижчої ліги в національному кубку нікого вже не здивуєш. Близькими до чергового краху, правда, в грі з фарм-клубом «Шахтаря» «Маріуполем» були київські динамівці. Але вони все ж вирвали перемогу в компенсований арбітром час.
Проте ці події на тлі тенісних і волейбольних успіхів, а також старту головних змагань осені виглядають буденно.
Блиск і злигодні
Дві українських тенісних прими залишили помітний слід своїм виступом на турнірі із серії Premier 5 у китайському Ухані. Обидві зупинилися на стадії чвертьфіналу. Даяна Ястремська при цьому вперше у кар’єрі обіграла другу ракетку світу Кароліну Плішкову з Чехії і тепер підійметься на найвище місце в рейтингу – з 28-го на 25-те.
Читайте також: Спортивний огляд: непереможна Білодід, сенсація від Проценка й старі знайомі «Шахтаря»
Для третьої ракетки світу Еліни Світоліної чвертьфінал начебто надзвичайним досягненням не є. Тим паче що поступилася вона посередній американці Елісон Ріск. Втім, треба врахувати, що перед тим Еліна здолала відразу двох дворазових переможниць турнірів Grand Slam – іспанку Ґарбіньє Муґурусу і росіянку Свєтлану Кузнєцову. Завдяки потраплянню у чвертьфінал українка нарешті піднялася у вісімку найкращих за підсумками рейтингу 2019 року й відповідно збільшила свої шанси на потрапляння у Підсумковий турнір, чинною переможницею якого вона є.
І все б гарно, проте паралельно обидві українських тенісистки подали заявки на участь в жовтневому Кубку Кремля у Москві. Із суто спортивної точки зору логіка наче й зрозуміла, адже Ястремська до кінця року сподівається потрапити у топ-20 рейтингу WTA, а Світоліна веде боротьбу за поточну вісімку. Однак шквал негативу на адресу тенісисток через їхній намір поїхати в лоно країни-окупанта у соцмережах вже посипався. Два роки тому через такий тиск Світоліна від поїздки в Москву вже відмовилася. Подивимося, як буде зараз. Нашим провідним тенісисткам треба віддати належне: за репутацію вони, на відміну від окремих боксерів, хвилюються.
Волейбольна сенсація
Чоловіча збірна України вперше в незалежній історії нашого волейболу вийшла у чвертьфінал чемпіонату Європи. Причому мала шанси й там, але поступилася у п’яти сетах майбутнім фіналістам – команді Сербії. В якусь мить стало помітно, що на тлі битих-перебитих у таких баталіях балкарців нашим волейболістам банально бракує досвіду. У ту мить, коли перевага, здавалося б, належить Україні (наша команда виграла перший сет і вела 21:17 у другому), підопічні латвійського тренера Уґіса Крастіньша занервували. ХЗ їхніх дій щезла розкутість і з’явилися елементарні помилки.
Втім, то нормальне явище для всіх команд, які ростуть і прогресують. Цілком очевидно, що за своїм потенціалом нинішня українська збірна здатна у майбутньому досягати вершин значно вагоміших, ніж нинішній чвертьфінал. Достатньо сказати, що з нового клубного сезону всі провідні виконавці виступатимуть на більш високому рівні. Блискучий подавальник Олег Плотницький з нового сезону виступатиме за один із найсильніших клубів Європи «Перуджу», могутній блокуючий Юрій Семенюк ще перед Євро підписав контракт із чемпіонами Бельгії «Маасейком», догравальник Ян Єрещенко продовжуватиме виступати в найбагатшому з волейбольних чемпіонатів – російському. Ще один блокуючий Дмитро Терьоменко представляє французький «Тур». Один із найяскравіших розігруючих Євро-2019 Владислав Діденко наразі без клубу, але начебто має всі шанси у французькому чемпіонаті опинитися. Як мінімум не опуститься нижче сербської «Войводини», за яку виступав у попередньому сезоні, Дмитро Вієцький.
Усе це топ-рівень і топ-клуби. Що в них прогресуватимуть і розвиватимуться самі волейболісти, кожен індивідуально, сумнівів не виникає. А ось чи ростиме збірна, залежить від того, чи будуть створені відповідні умови Федерацією волейболу України. Бо нинішній успіх теж не виник на порожньому місці. Зміни намітилися після того, як ФВУ в 2015 році очолив колишній волейбольний арбітр Михайло Мельник. При ньому статус національної збірної помітно виріс. Команду очолив фаховий тренер, команда почала виступати в Золотій Євролізі і в 2017 році навіть її виграла. За рік до того Україна здобула срібло на молодіжній першості континенту серед гравців не старших 20-ти років (з нинішнього складу в тій команді були Олег Плотницький, Дмитро Вієцький і Тимофій Полуян).
Читайте також: Як букмекери нищать український спорт
Тепер треба робити наступні кроки, як, приміром, заявляти команду в Лігу націй, подбати про те, щоб залишився на посаді Уґіс Крастіньш, який власне й об’єднав сильних індивідуальностей в колектив. Зрозуміло, що одного бажання за цих обставин вже мало. Потрібні фінансові вливання. Чи готова до них ФВУ?
Чемпіонат за мішок грошей
27 вересня в катарській столиці Досі стартував чемпіонат світу з легкою атлетики. Стартував незвично пізно, бо зазвичай ці змагання відбуваються в липні-серпні. Нинішнє зміщення пов’язане з місцем проведення. Катарську спеку важко переносити й зараз, а серед літа там просто пекло. Зрештою, навіть зараз, наприкінці вересня денна температура сягає 40-ка градусів, що за умови високої вологості відчувається ледь не як 60.
Не дивно, що на стадіоні «Халіфа» з усіх усюд дмуть кондиціонери, змушуючи спортсменів тепло вдягатися, щоб уникнути протягів, а види витривалості (марафонський біг, змагання зі спортивної ходьби) розпочинаються опівночі, коли температура спадає «всього» до 33-х градусів за Цельсієм. Та навіть у таких умовах змагатися нестерпно важко. Українка Олександра Шафар завершила марафон, ледь завершивши першу третину 42-кілометрової дистанції. Їй стало зле. Прийшовши до тями, Олександра сказала: «Ти виливаєш собі на голову льодяну воду, а через дві хвилини вона нагрівається так, що, здається, ось-ось вибухне».
Умови аномальні, та Міжнародну федерацію легкоатлетичних асоціацій це мало турбує. Катарські гроші не пахнуть. Доведено ще екс-президентом ФІФА Зеппом Блаттером, який поспішно, на вісім років наперед, довірив цій країні проведення чемпіонату світу з футболу 2022 року. Нині чиновник і чимало функціонерів ФІФА перебувають під слідством, однак виглядає, що нічого вже не зміниш. Коли на кону великі гроші, здоров’я спортсменів другорядне.