Спортивний огляд: людяність, провінційні амбіції та наш чемпіон в Англії

Суспільство
16 Травня 2019, 17:24

У спорті найчастіше важлива не так суто змагальна складова, як зовнішня обгортка, здатна привабити навіть за умови невисокого результату. Власне, усі чотири найзнаковіші події українського спортивного життя родзинкою, якої найчастіше бракує, і приваблюють.

Благородство Світоліної

16-річна українська тенісистка Дарина Лопатецька дістала важку травму під час турніру в Римі — розрив меніска. Пошкодження вельми складне: несвоєчасне або недостатньо кваліфіковане лікування може обірвати кар’єру обдарованої спортсменки на самому її початку. І це прикро, адже Дарина вважається найобдарованішою молодою тенісисткою нашої держави. У свої 16 вона входить у топ-30 найсильніших юніорок світу й наразі посідає 231-шу позицію в рейтингу WTA.

Читайте також: Спортивний огляд: Діамантова Ярослава, хокейний примітив і прощання з легендарним Квашею

Операція коштує $12 тис. Для професійного спорту гроші начебто й невеликі, але Лопатецька ще не досягла того рівня, щоб заробляти такі суми. Батьки були у відчаї і написали відповідне повідомлення з проханням про допомогу. Оптимістичне повідомлення з’явилося трохи згодом. Операція минула успішно, а витрати на неї взяла на себе найкраща українська тенісистка Еліна Світоліна. Зауважимо, що Еліна нині переживає не найліпший у змагальному розумінні період. На двох поспіль турнірах із серії Прем’єр вона програла в першому ж колі та після цих поразок уперше з 2017-го опуститься нижче топ-8, на дев’яту сходинку світового рейтингу. Втім, людяність спортсменка проявила, навіть попри поразки.

Невдаха, який затьмарив переможця

Свого часу Тиждень зауважував тенденцію розвитку українського футболу з ухилом на невеликі команди, фінансовані аграріями. Перший гучний успіх такого колективу трапився навіть швидше, ніж очікувалося. Першоліговий «Інгулець» із села Петрове на Кропивниччині, обігравши елітні «Міріуполь», «Карпати» і «Зорю», вийшов до фіналу Кубка України. Звісно, мало хто вірив, що перший в історії фіналіст турніру із нижчої ліги зможе перемогти гегемона, уже 13-разового на цей момент володаря трофея. Утім, саме про «Інгулець» і його колоритного власника, гендиректора «Агрофірми П’ятихатська» Олександра Поворознюка в контексті цього фіналу говорили найбільше. Маленька команда, яка отримала професійний статус лише чотири роки тому, сформувала навколо кубкового двобою справжній ажіотаж, якого останнім часом бракувало навіть протистоянням «Шахтаря» і «Динамо».

Дива не сталося. «Шахтар» упевнено виграв фінал із рахунком 4:0. Втім, після гри ЗМІ смакують не так голи Тете, Мораеса й Соломона, як чергове ексцентричне висловлювання Поворознюка: «Усе за***сь, хлопці. Нехай хтось повторить те, що зробили ми. Чого хочеться? Швиденько доїхати додому. Тому що завтра в нас п’янка о першій. Боїмося напитися, щоби на «Металіст» не зібратися і нам неявку не влупили».

Наш чемпіон в Англії

Торік 21-річний український футболіст Олександр Зінченко, який виступає за «Манчестер Сіті», уперше в кар’єрі став чемпіоном Англії. До нього цим званням володів лише легендарний капітан київського «Динамо» та збірної України Олег Лужний. Проте Лужний у складі лондонського «Арсеналу» в сезоні-2001/2002 справді грав, тоді як Зінченко з 38 матчів попереднього сезону з’являвся на полі епізодично, тільки вісім разів. Про нього поза межами України ніхто й не згадав би, якби Олександр під час святкування випадково не випустив би чемпіонський кубок із рук і трохи його не пошкодив. На щастя, легендарний трофей не постраждав аж настільки, щоб його потрібно було ремонтувати.

Читайте також: Спортивний огляд: надія на Євро-2020, натуралізація Мораєша і завершення сезону біатлону

Проте коли «Манчестер Сіті» і Зінченко цьогоріч повторили своє досягнення, торішню історію згадали відразу. Олександр каже, що партнери жартома не віддавали кубка в його руки. Різниця лишень у тому, що цьогоріч український футболіст став співтворцем тріумфу повноцінно. Сезон-2018/2019 він теж розпочав у статусі глибокого резервіста, але на початку року один за одним травмувалися два основні ліві оборонці — Делф і Менді. Закрити проблемну позицію наставник «міщан» Хосеп Ґвардіола вирішив українцем, основним амплуа якого вважається центр півоборони. Із завданням Зінченко впорався чудово. Показово, що вболівальники визнали Олександра найкращим гравцем лютого в «Сіті». Загалом він устиг відіграти 15 матчів, і в усіх команда здобула перемоги. Навіть коли травмовані гравці повернулися, вибити Зінченка зі складу вони не змогли.

Спочатку було слово

Молоду українську дзюдоїстку Єлизавету Каланіну, яка народилася в Горішніх Плавнях, а нині представляє кременчуцький спортклуб «Легіон», прославила кумедна легенда. Висока, із привабливою зовнішністю Ліза впала в око коментаторові IJF (Міжнародної федерації дзюдо) Франко-Роксу Шелдону. Репортер поцікавився інформацією про неї в наставника української збірної Віталія Дуброви. Той пожартував, що Каланіну висмикнули з баскетболу й тепер українська Федерація вкладає в неї великі гроші як у топ-проект. Пан Шелдон сприйняв жарт за чисту монету й невдовзі поширив інформацію про «топ-проект» на сайті IJF.

Та час показав, що заговорили про Єлизавету, якій нині 24, недарма. Днями вона здобула перше в кар’єрі золото на турнірах із серії Grand Slam. Українська борчиня, яка представляє вагову категорію понад 78 кг, перемогла на татамі в Баку (Азербайджан). При чому не просто перемогла, а здолала виключно титулованих суперниць: призерку трьох чемпіонатів Європи Ясмін Койльбс із Німеччини, чемпіонку Європи-2017 Марину Слуцьку з Білорусі, бронзову призерку Олімпіади-2016, призерку двох чемпіонатів світу й чотирьох чемпіонатів Європи Анумарі Веленшек зі Словенії та двічі медалістку світових і тричі європейських чемпіонатів Ларису Черіч із Боснії і Герцеговини.

Ця перемога продемонструвала, що за рік до Олімпіади Каланіна демонструє боротьбу, яка дає підстави їй сподіватися на найвищі місця в турнірах усіх рангів. А починалося все з легенди.