Враховуючи, що внутрішній рекорд пов’язаний з наймасовішим видом спорту, футболом, до нього прикута увага значно більша.
Галицькі погроми
Чвертьфінальні матчі національного кубка з футболу подарували відразу дві сенсації – очікувану і не дуже. До першої когорти можна зарахувати невдачу вищолігової полтавської «Ворскли» в протистоянні з СК «Дніпром-1», клубом, який ще представляє перший дивізіон, але з літа стане елітним. А ось сенсація повноцінна трапилася в Олександрії, де через надзвичайний ажіотаж навколо поєдинку приймав львівські «Карпати» «Інгулець» з села Петрове на Кропивниччині. То був черговий крах надій галицького клубу, який марить повторенням кубкового тріумфу з далекого 1969-го, коли першолігові на той час «Карпати» сенсаційно виграли Кубок СССР. З того часу гасло «Кубок Львову» перетворилося в устах львівських фанатів на мантру, з якої почали кепкувати.
Читайте також: Спортивний огляд: надія на Євро-2020, натуралізація Мораєша і завершення сезону біатлону
У рік 50-річного ювілею союзної перемоги «Карпатам», здавалося б, сприяють обставини – слабкий рівень суперництва, відверто сприятливий жереб. Однак сформована більше як на 50% з легіонерів з різних частин світу команда примудрилася програти суперникам з села. Втім, якщо врахувати, що в чотирьох останніх кубкових розіграшах «Карпати» програють саме клубам із нижчих ліг, нічого дивного наче й не відбулося. Такий він – рівень «Карпат» Петра Димінського. За відсутності якості гри команди говорити про себе змусили бодай ультрас львів’ян. Заповнивши три вагони потяга «Львів – Запоріжжя», фанати галицького клубу по дорозі вчинили справжню вакханалію – повибивали вікна, повиламували двері, розтрощили столи залізничного транспорту. Це буйство супроводжувалося використанням піротехніки і локальними сутичками з правоохоронцями на проміжних станціях.
Іскри Класичного дербі
Головним підсумком кубкових чвертьфіналів стало унікальне для нашого футболу явище – вперше до 1/2 фіналу кубкового турніру дійшло відразу два представники першої ліги. Тепер один із них спробує піти далі і стати першим нижчоліговим фіналістом. Ліпші шанси, звісно, в «Інгульця», який 17 квітня прийматиме луганську «Зорю». А ось СК «Дніпро-1» в протистоянні з чинними чемпіонами вважається приреченим.
«Шахтар» у чвертьфіналі виграв достроковий фінал – Класичне дербі в київського «Динамо». Гра в Харкові була сповнена надзвичайної драматургії. На початку кожного з таймів киянин Денис Гармаш і натуралізований донецький бразилець Жуніор Мораєш забили по голу, а після того стали співавторами додаткових пристрастей. Падіння Мораєша після не надто відчутного контакту розлютило не надто врівноваженого Гармаша. Він вдарив українського бразильця головою, отримав червону картку і пішов з поля. Мораєш у тому ж епізоді обмежився попередженням, котре всього через сім хвилин після того, як Жуніор брудно стрибнув у ноги Шапаренку, у вилучення.
Читайте також: Спортивний огляд: олімпійські надії, успіхи Зінченка в МанСіті і нецензурне дербі у Львові
У нерівних складах суперники трохи вгомонилися і вирішили долю переможця в серії післяматчевих пенальті. Там вирішальну роль відіграв досвід донецького воротаря Андрія П’ятова, котрий відбив удари молодих динамівців Віталія Миколенка та Володимира Шепелєва і вивів свою команду в півфінал.
Тріумфальний рік українського сноуборду
Натомість нефутбольні звитяги українців мають зовсім не містечковий масштаб. Проте про них у силу недостатньої розкрученості видів спорту майже не говорять. А дарма. Приміром, шабліст з Ужгорода Василь Гумен став у польській Торуні чемпіоном світу з фехтування серед кадетів. Зрештою, досягненням українських мушкетерів мають давні традиції, тому чергова звитяга, та ще й на юнацькому рівні, сприймається, можливо, буденно.
А ось в українського сноубордингу від 2019 року гучних досягнень не було взагалі. То до лютого, коли сенсацію сріблом чемпіонату світу створила Аннамарі Данча з Закарпаття. Минуло півтора місяця – і першим серйозним досягненням відзначилися вже сноубордисти-хлопці. Михайло Харук з села Ільці Верховинського району на Івано-Франківщині виграв золото юніорського чемпіонату світу в словенській Роґлі у дисципліні паралельний слалом. До того, на чемпіонаті світу в 2017 році Михайло в слаломі фінішував 11-м, у 2018 році – восьмим.
Український забійник в Італії
Фантастичною грою на старті плей-оф італійської волейбольної Серії А відзначився догравальник з Хмельницького Олег Плотницький. Клуб «Монца», за яку виступає єдиний представник України в одній із найсильніших ліг світу, вважається явним аутсайдером у протистоянні з переможцем регульярного чемпіонату «Перуджею». І перша гра плей-оф перевагу фаворита підкреслила. «Перуджа» перемогла 3:0 і розраховувала у виїзному поєдинку забезпечити достроковий вихід у півфінал.
Читайте також: Спортивний огляд: пташенята Бринзака, наш Ґаззаєв і відродження “Динамо”
Проте завадив Плотницький. Олег реалізував 63 відсотки атак, п'ять разів подав навиліт, набрав 29 очок і був визнаний найціннішим гравцем матчу, в якому його команда здолала суперників 3:2.
Цікаво, що Плотницький не мав змоги підготуватися до сезону-218/2019 повноцінно. Отримавши влітку у матчі за збірну України травму, Олег змушений був перенести операцію і, вже повернувшись на майданчик, тривалий час не міг набрати оптимальних ігрових кондицій. Втім, на пік український догравальник вийшов у найпотрібніший момент, саме в пору вирішальних матчів італійського чемпіонату. 13 квітня, коли команди зіграють вирішальний поєдинок серії, Плотницький спробує засмутити «Перуджу» повноцінно.