Див на цих змаганнях не трапилося, але підґрунтя для балачок не бракувало.
Читайте також: Системність чи збіг
Тріумф Беленюка
Жан Беленюк знову перевдягнувся з депутатського костюма в борцівське тріко. То щоб виступити на чемпіонаті світу, який триває в столиці Казахстану зі свіжою назвою Нур-Султан. До цих змагань український борець греко-римського стилю підходив у статусі явного фаворита вагової категорії до 87 кілограмів. І рівень показаної Жаном боротьби на цьогорічних чемпіонатах Європи та Європейських іграх клас Беленюка підтверджував. Правда, не вартувало забувати про одну деталь: на ті змагання Беленюк їздив, ще не будучи народним депутатом. У Нур-Султан він відправився, маючи за плечима курси в трускавецькому «Ріксосі» та два тижні пленарних засідань. Чи можна в таких умовах підготуватися до змагань рівня чемпіонату світу повноцінно?
Наразі Беленюк продемонстрував, що рівень його боротьби в купі з відчутною технічною перевагою над суперниками розкіш займатися двома справами одночасно допускають. З урахуванням, що в Нур-Султан не приїхав чинний олімпійський чемпіон Давіт Чакветадзе із РФ, а інший основний опонент Іслам Аббасов із Азербайджану програв на більш ранніх стадіях. Решту суперників Жан здолав упевнено, з відчутною перевагою в класі, технічній майстерності і функціональній готовності.
Після завершення змагань 28-річний Беленюк сказав, що цей чемпіонат світу – останній у його кар’єрі. Тепер Жан збирається концентруватися на парламентській діяльності, а паралельно готуватися до здобуття єдиного титулу, якого в його колекції ще бракує – золота Олімпійських ігор. До Олімпіади в Токіо залишається рік і велика загадка, чи зможе Беленюк втримувати чемпіонську форму за умови, що засідань Верховної ради він надалі не пропускатиме.
Між тим, крім Жана, з українських греко-римлян медалей не здобув більше ніхто. Найближчими були Ленур Теміров (до 60 кг) і Юрій Шкрюба (до 82 кг), але вони сутички за бронзу програли. В жіночій боротьбі українська команда здобула дві срібних медалі, авторкамми яких стали досвідчена Аліна Бережна (до 72 кг) і юна Ірина Коляденко, яка у півфіналі вагової категорії до 65 кг сенсаційно перемогла лідерку світового рейтингу Форрест Молінарі, але поступилася у сутичці за золото росіянці Інні Стражуковій.
Читайте також: Як букмекери нищать український спорт
Ляпас Ахметову та ілюзії Суркіса
Старт групових турнірів футбольних єврокубків знову вказав українським клубам на їхнє місце під сонцем. Креативники телеканалу Ріната Ахметова з назвою «Футбол» у кожному сюжеті намагалися підкреслити, як сильно боїться чемпіон Англії клубу їхнього власника. На ділі ж вийшло, що «Манчестер Сіті» навіть без двох основних центральних оборонців у складі розгромив «Шахтар» у Харкові 3:0, особливо й не спітнівши. Клас українського й англійського чемпіонів нині різний катастрофічно і ця різниця відчувалася на полі ОСК «Металіст» ледь не щомиті. Варто зазначити при цьому, що вдома «Шахтар» наразі взагалі непереможний. Він виграв усі сім матчів нового чемпіонату України і, враховуючи проблеми основного суперника, може вдягати собі золоті медалі ледь не зараз.
А основний суперник «гірників» між тим на старті групового турніру Ліги Європи нарешті перервав шести матчеву без виграшну серію, яка тривала понад місяць. З великими труднощами, завдяки голові пів оборонця Віталія Буяльського на заключних хвилинах матчу «Динамо» в Києві таки вимучило перемогу над посереднім шведським «Мальме». Тренер киян Олексій Михайличенко після того взяття воріт навіть не зміг стримати сліз. Не дивно, бо ж іще одна невдача загрожувала йому ранньою відставкою. А після цієї перемоги власник клубу Ігор Суркіс продовжує жити ілюзіями і розповідати в публічному просторі, що криза вже позаду і «Динамо» ось-ось почне перемагати стабільно.
Поряд із киянами в груповому турнірі Ліги Європи вперше в клубній історії зіграв скромний клуб «Олександрія». Провінційна загалом команда дебютувала на величній «Вольксваґен-Арені» у Вольфсбурзі. Поступилася клубу «Вольфсбурґ», укомплектованому представниками різних європейських збірних, 1:3, але при цьому продемонструвала доволі сміливу, не закомплексовану гру. Власне, ось ця розкутість у діях повинна тішити наставника «Олександрії» Володимира Шарана напередодні матчів із бельгійським «Ґенком» і французьким «Сент-Етьєнном» найбільше.
Читайте також: Український спорт: життя в борг
З латвійським акцентом
Не страждає комплексами й чоловіча волейбольна збірна України, яка цими днями грає у фінальній частині чемпіонату Європи. Очолювана латвійським тренером Уґісом Крастіньшем команда демонструє солідний волейбол вище середнього рівня і навіть змогла дати бій господарям групи D голландцям. Які є одними з прихованих фаворитів континентальної першості. Так, цей матч, як і неважливий з турнірної точки зору поєдинок з чинними чемпіонами світу поляками українці програли, однак в решті матчів проти збірних Чехії, Чорногорії та Естонії продемонстрували зрілий волейбол.
Про атакувальних українських гравців – гіганта-блокувальника Юрія Семенюка, Яна Єрещенка, Дмитра Вієцького, дмитра Терьоменка, а надто догравальника Олега Плотницького з італійської «Перуджі» з його божевільною подачею нині не говорить хіба лінивий. Проте мозковим центром цієї команди є гравець. Який наразі взагалі перебуває без клубу. Розігруючий Владислав Діденко у попередньому сезоні виступав за «Вінницю», але продовжувати з цією командою співпраці не поспішає. Мабуть, не дарма, адже на чемпіонаті Європи Владислав демонструє виключний волейбольний інтелект. Він вміло й рівномірно розприділяє м’ячі між усіми нападниками, роблячи гру української збірної максимально непередбачуваною.
Можна не сумніватися, що з таким класом гри українці 21 вересня не будуть в грі 1/8 фіналу проти бельгійців аутсайдерами. Більше того, перемога очолюваної Крастіньшем команди виглядає цілком реальною.