Бойовий гопак
З трьох чемпіонатів Європи, які завершилися в Бухаресті, Щецині і Батумі, українські спортсмени повернулися не з порожніми руками. Щоправда, кожна з цих нагород має різну внутрішню складову. Скажімо, складно наразі оцінювати якось виступ на континентальній першості збірної з важкої атлетики. Вісім здобутих медалей (три золота і дві бронзи чоловіків і три срібла жінок) начебто виглядають великим успіхом. Особливо — потрійна звитяга Дмитра Чумака у ваговій категорію до 102 кілограмів, який переміг у ривку, поштовху і сумі двоборства. Втім, не треба забувати, що українці щойно повертаються на міжнародну арену після тривалої дискваліфікації, пов’язаної з систематичним вживанням нашими важкоатлетами допінгу. Той же Чумак відзначив сріблом повернення ще на торішньому чемпіонаті світу. Дуже хочеться вірити, що тривале відсторонення чогось наших тренерів і спортсменів таки навчило і ці медалі є справді чистими і справедливість їх здобуття не ставитиметься під сумнів у майбутньому.
Натомість команда з жіночої боротьби до стабільних перемог привчила. Ось і на цей раз у Бухаресті підопічні Володимира Євонова продемонстрували другий в історії цього виду спорту український результат на чемпіонаті Європи — чотири золота, два срібла й перше загальнокомандне місце. І то за умови, що пропускала змагання лідер команди Юлія Ткач. Ліпше наші борчині виступали тільки у 2012-му на Євро в Белграді, коли медалі українки здобули в усіх семи вагових категоріях, при цьому чотири медалі були золотими і три срібними. Тоді наша команда видала майже ідеальний виступ. Нині, коли категорій десять, варіанти для підсилення ще залишалися. Приміром, дві українки програли сутички за бронзу. Зрештою, суті справи це не змінює. Оксана Лівач (до 50 кг), Ірина Гусяк (до 55 кг), Алла Черкасова (до 68 кг) і Аліна Бережна-Махиня (до 72 кг) продемонстрували справді чудову боротьбу і перемогли заслужено. Особливо варто виділити Черкасову, котра після торішньої перемоги на чемпіонаті світу стала ще й чемпіонкою Європи.
Читайте також: Спортивний огляд: надія на Євро-2020, натуралізація Мораєша і завершення сезону біатлону
Чоловічі борцівські команди вільного і греко-римського стилів виграли по дві медалі. Але у тому й річ, що вартість цих нагород і цих виступів різна. Вільники повертаються додому з двома бронзами. Їх здобули Василь Шуптар (до 65 кг) і Олександр Хоцянівський (до 125 кг). Але у тому й річ, що ці борці виступили на своєму максимумі, а інші виглядали в ліпшому разі посередньо. І то не чемпіонат світу. Який цьогоріч восени буде ліцензійним до Олімпіади-2020 у Токіо. А лише європейська першість. Новий тренерський штаб на чолі з Григорієм Даньком має над чим подумати. Інакше команду на світовому чемпіонаті очікує катастрофа. Хіба що залишається сподівання на бронзового призера чемпіонату світу-2017 Андрія Яценка і володаря олімпійського срібла-2012 Валерія Андрійцева, які Євро в Бухаресті пропускали?
Натомість представники греко-римського стилю виступили приблизно так само, як на торішньому чемпіонаті світу. Тільки Жан Беленюк (до 87 кг) срібло розміняв на золото, а Ленур Теміров (до 60 кг) знову здобув бронзу. Третю в кар’єрі перемогу на континентальній першості Беленюк відзначив виконанням безпосередньо на килимі гопака, а після того ще й присоромив Об’єнаний світ боротьби (міжнародну борцівську федерацію). За те, що сповіщаючи про перемогу Жана, йому приписали російську національність. “United World Wrestlig, i am Ukraine”, – написав борець і обвів сердечком напис UKR на власному тріко.
Гопак Беленюка, як виявилося, надихнув на подвиги гімнаста з Києва Петра Пахнюка, котрий виграв срібло у вправах на брусах на чемпіонаті Європи в польському Щецині. Ця нагорода стала першою медаллю такого ґатунку для 27-річного спортсмена і єдиною для збірної України на турнірі загалом. Річ у тім, що олімпійський чемпіон Олег Верняєв хоч і виступав, але ще не відновив кондицій після операції, а олімпійський призер-2012 Ігор Радівілов у своїх коронних опорному стрибку та вправах на кільцях напомилявся.
Агресивний Ломаченко
Пахнюк теж відзначив своє срібло гопаком і, поділившись відповідним відео в соцмережах. Зізнався, що прийняв виклик від Беленюка. “Перемоги Жана, решти українських борців, а також боксера Василя Ломаченка сильно мене надихнули”, – зізнався гімнаст.
Читайте також: Спортивний огляд: олімпійські надії, успіхи Зінченка в МанСіті і нецензурне дербі у Львові
І справді, Ломаченко у ніч з п’ятниці на суботу в Лос-Анджелесі виглядав просто неперевершено. Обов’язкового претендента Ентоні Кроллу. Відстоюючи свої титули чемпіона за версіями WBA та WBO в легкій вазі, Василь просто знищив. Такого агресивного Ломаченка вболівальники не бачили давно. Якщо бачили взагалі. Відчувалося, що на діях Василя позначилася критика, якої було так багато за підсумками попереднього бою проти пуерториканця Хосе Педраси. Тоді українця звинувачували у надмірному прагматизмі, небажанні чи навіть невмінні діяти яскраво, у відсутності потрібної для легкої ваги ударної міці. Жорстоко нокаутувавши у четвертому раунді Кроллу, Ломаченко усі ці звинувачення відмів, вкотре продемонструвавши, що найкращим бійцем світу незалежно від вагової категорії його називають не за красиві оченята.
Натомість інший українець Сергій Дерев’янченко, котрий представляє середню вагу, німця Джека Кулькая теж переміг, однак однозначного враження своїми діями в рингу не залишив. Усі троє суддів віддали невелику перевагу Сергієві, хоча таке рішення не виглядає однозначним. Більше того, у бою навіть траплялися епізоди, коли Дерев’янченко потрапляв у ситуації, близькі до нокдауна. Втім, Сергій у цій наполегливій рубці таки вистояв і став офіційним претендентом на звання чемпіона світу за версією IBF. Зараз це головне, хоча щоб бути конкурентним у титульному бою, Сергієві треба врізноманітнювати власний тактичний і технічний арсенали.
Ритуальні жертви Павелка
А тим часом керманич українського футболу Андрій Павелко продовжує напоказ викорінювати корупцію. За два останніх тижні викриття торкнулося відразу кількох персон. Спершу за спробу організувати матч з фіксованим результатом між юнацькими командами луганської “Зорі” і київського “Динамо” були арештовані національною поліцією в момент передачі задатку розміром 20 тисяч гривень екс-футболіст “Шахтаря” Сергій Кобзєв і відсторонений за схожі речі колишній арбітр В’ячеслав Молотокас. Пізніше професійного статусу був позбавлений і без того майже неживий першоліговий клуб “Суми”, а кілька його представників (президент Ростислав Кохар, гравці Тарас Дурай, Єгор Луговий і сергій Геращенков) дискваліфіковані довічно. Найсмішніше, що вже після винесення вердикту “Суми” зіграли черговий матч чемпіонату в першій лізі, поступившись 0:7 СК “Дніпро-1”. Усе тому, що на адресу клубу ще не прийшов відповідний факс зі сповіщенням про відсторонення.
Читайте також: Спортивний огляд: пташенята Бринзака, наш Ґаззаєв і відродження “Динамо”
Найгучнішою ж обіцяє бути тренерська дискваліфікація. За систематичну участь і організацію матчів з фіксованими результатами відсторонити найближчим часом повинні екс-тренера донецького “Металурга”, львівських “Карпат”, харківського “Металіста” і “Маріуполя” Олександра Севидова. Правда, чи розповсюджується дія дискваліфікації на Болгарію, де зараз працює тренер, очолюючи клуб “Верея”, не повідомляється.