25 травня у Брюсселі відбулася чергова зустріч очільників країн-членів Північноатлантичного Альянсу. Вона стала першою для двох президентів – французького Емманюеля Макрона та американського Дональда Трампа.
На відміну від минулорічного зібрання лідерів Альянсу у Варшаві, де було ухвалено масштабне перекидання військових сил на східноєвропейські кордони в рамках операції «Атлантична рішучість» (Atlantic Resolve), ця зустріч стала здебільшого приводом повторити вже відомі тези. Одна з головних, яку послідовно озвучує американський президент – це виконання членами Альянсу своїх фінансових зобов’язань. На його думку, НАТО може боротися з світовим тероризмом значно ефективніше, але це потребує від кожної країни сплати свого внеску в повному обсязі. За словами Трампа 23 з 28 країн-членів не виконує свої зобов’язання щодо сплати 2% від ВВП в загальний фонд. «Це не чесно по відношенню до людей та платників податків США», – підкреслив він. Ця тема не нова, адже при обговоренні проблем розвитку НАТО фінансове питання піднімають більшість американських високопосадовців.
Читайте також: Світові ЗМІ про зустріч НАТО у Брюсселі
Як і питання боротьби з терористичними загрозами, що після теракту в Манчестері набуло нової актуальності. Хоча тут не обійшлося без скандалу, враховуючи появу конфіденційних подробиць події в американській пресі. Це визнав навіть держсекретар Сполучених Штатів Тіллерсон, заявивши, що США «несуть повну відповідальність» за витік таємних даних. Після чого британська поліція була вимушена припинити обмін інформацією про перебіг слідства зі Сполученими Штатами. Це вже другий такий скандал лише за останній місяць. Лише кілька днів тому з’явилася новина, що Трамп несанкціоновано розповів російському голові МЗС Лаврову під час їхньої зустрічі таємну інформацію, отриману від союзників (скоріш за все Ізраїля). І хоча вже було повідомлено про відновлення обміну розвідувальними даними між США та Великою Британією, варто очікувати певні складнощі у стосунках спецслужб США і решти світу.
Читайте також: Майбутнє війн
На перший погляд, певною несподіванкою стала заява генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга щодо ухвалення рішення про участь НАТО в боротьбі проти ІДІЛ. Втім, це важко назвати сенсацією – провідні країни Альянсу вже активно залучені до війни з терористичним угрупуванням. Крім того, за словами генсека, мова не про участь НАТО безпосередньо в бойових діях. Напевно, йдеться радше про обмін розвідувальними даними, або, наприклад, логістичну підтримку коаліційних сил. При цьому залишається щонайменше одна невирішена проблема – роль Туреччини, адже країна є членом НАТО, але наразі схиляється до партнерства з РФ замість Альянсу в сирійському питанні.
Не залишили без уваги і Україну. Вкотре було висловлено бажання продовжувати підтримку нашої країни. Одним з імовірних напрямів практичної співпраці Києва та НАТО може стати створення кібернетичного центру для Міністерства оборони України. Однак, про ці плани повідомляли ще у лютому цього року. Мова йде про контракт для американської корпорації Black Box, вартість робіт по створенню центру оцінюється $22,7 млрд. Обнадійливою можна вважати і слова голови Ради ЄС Дональда Туска, який після зустрічі з Трампом заявив, що ЄС і США мають певні розбіжності в своїх поглядах, але у питанні конфлікту в Україні «підтримують одну і ту ж лінію».