Суддя Печерського суду Києва Родіон Кірєєв відзначився цього разу тим, що відхилив запит представниць Ради Європи, членом якої є Україна, відвідати у в'язниці екс-прем'єрку. Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін обіцяють, що знову вимагатимуть можливості побачитися з нею, крім того, під час свого наступного візиту відправлять запит на відвідини Юрія Луценка. Про все це вони розповіли під час прес-конференції у Києві.
З'ясувалося, що це вже не перша така відмова посадовцям ПАРЄ. Комісару Ради Європи з прав людини Томасу Хаммарбергу також не дозволили зустрітися з ув'язненими українськими екс-посадовцями. «Я не могла повірити в те, що ми, як співдоповідачі Моніторингового комітету ПАРЄ, не можемо зустрітися з пані Тимошенко. Ми вважаємо, що це є симптомом тієї системи, яка починає діяти в Україні», – прокоментувала ситуацію Марієтта де Пурбе-Лундін, що представляє Швецію в ПАРЄ. Взагалі склалося враження, що представниці Ради Європи, м'яко кажучи, в шоковані цим. Так, приміром, в Азербайджані, країні, щодо недемократичності правлячого режиму якої в Європі немає жодних сумнівів, доповідачі ПАРЄ не мали проблем із відвідинами в тюрмі тих, кого вважають політичними в'язнями. Вони стикнулися з ними до України лише в Білорусі.
Члени Моніторингового комітету ПАРЄ також підтвердили, що представники української влади пообіцяли їм повністю декриміналізувати статті 364, 365 Карного кодексу України. На уточнююче запитання Тижня, чи йшлося в цих обіцянках саме про частину 3 статті 365, за якою засуджено Юлію Тимошенко, представниці Ради Європи відповіли, що йшлося «про повну декриміналізацію цих статей». Водночас в Адміністрації президента їм заявили, що не можуть тиснути на парламент – це, мовляв, суто його прерогатива вирішувати долю цих статей. А Володимир Литвин на зустрічі з доповідачами припустив, що для декриміналізації статей може забракнути депутатських голосів.
Майліс Репс та Марієтта де Пурбе-Лундін також прояснили одну дуже важливу річ щодо реформи парламентської виборчої системи. Рада Європи ніколи не просила українських можновладців реформувати чинну пропорційну систему. Їм настійливо радили кодифікувати виборче законодавство. А це цілком різні речі. «Всередині України має бути досягнутий консенсус щодо виборчого законодавства. Щодо парламентських виборів, то ми не можемо нікого судити доти, доки вони, власне, не відбудуться», – заявила шведська співдоповідачка. З цього можна зробити висновок, що наразі Моніторинговий комітет дуже обережний у питаннях визначення типу системи, яка мала б діяти в Україні на наступних виборах. Від української влади очікують, що, якщо вона вже взялась за реформування, про яке не просили, то зробить це в інтересах «не окремої політичної сили, а всієї України».
При цьому ПАРЄ не говорить про те, що відомо вже багато років поспіль усім, хто хоч трохи заглиблювався у специфіку української виборчої системи: в цій країні треба розбити єдиний загальнонаціональний виборчий округ на певну кількість дрібніших багатомандатних і запровадити відкриті партійні списки під час голосування. Ось шлях до утвердження демократії. Рада Європи не може нав'язувати Україні певну систему, навіть якщо очевидно, що є вибір хибний для долі країни та вибір правильний. Єдине, що було цього разу чітко анонсовано: ПАРЄ не приймає ідеї 5-відсоткового прохідного бар'єру та заборони блокам партій брати участь у парламентських виборах, бо через це буде втрачена значна кількість голосів українських виборців.
Також з'ясувалося, що від України очікували й досі сподіваються насамперед зовсім інших реформ: реформи кримінального законодавства, кримінального правосуддя, прокуратури, адвокатури, зміни етики роботи міліції. Ось, що мало б формувати першочерговий порядок денний нинішньої влади.
У січні 2012 року на сесії ПАРЄ розглядатиметься проміжний звіт щодо ситуації в Україні. Уявімо, що справжнього прогресу в справі реформування правоохоронних органів та кримінального правосуддя Моніторинговий комітет так і не дочекається, а Тимошенко, Луценко й інші екс-урядовці залишатимуться далі за ґратами, тоді цілком вірогідним є сценарій, за яким ПАРЄ ухвалить негативну резолюцію з рекомендаціями ЄС вжити перших конкретних санкцій щодо українських посадовців, причетних до порушень прав людини. ПАРЄ має таку практику закликати свої держави-члени приєднуватися до санкцій, запроваджених проти можновладців певної країни Європейським Союзом. Саме в компетенції останнього блокувати рахунки конкретних компаній та осіб і забороняти в'їзд на свою територію. І ось тоді вперше українській олігархії може стати по-справжньому непереливки.
Зауважимо, що тональність і акценти оцінок співдоповідачів ПАРЄ за підсумками їхнього останнього візиту до України вже були різкими й позбавленими жодних ілюзій: «ПАРЄ дуже занепокоєна тим, що відбувається в Україні. Ваш уряд багато говорить, але робить не так багато. Проте ваша країна все ще має можливість все зробити правильно. Наступні три – чотири місяці будуть украй важливими для її майбутнього», – підсумувала Марієтта де Пурбе-Лундін. Повна доповідь Моніторингового комітету ПАРЄ щодо ситуації в Україні буде представлена аж 2013 року.