Спілкування підданих з володарем. Парламентарні практики у XIV–XVI століттях

Восьма розповідь історика Віталія Михайловського з циклу «Освітлені віки нашої історії: українські землі у XIV – XVI ст.», записана для проєкту Тижня Skovoroda auditorium.

Спілкування з володарем – це привілей. Шляхта руських земель тривалий час була позбавлена цього. Лише потреба у врегулюванні спадкових прав своїх синів, змусила короля Владислава II Яґайла розпочати діалог з нею у 1427 році. Сама практика спілкування з володарем випрацювала, починаючи з другої половини XIV ст. форми спілкування у вигляді коронних з’їздів, що наприкінці XV ст. перетворилися на повноцінний двопалатний парламент – сейм.

Його діяльність, де брали участь уповноважені представники усіх регіонів, дозволила впорядкувати важливі питання життєдіяльності держави – податки, справи зовнішня та внутрішньої політики, а також стати місцем обрання нових володарів. Разом з тим, маючи подібні привілеї, шляхта могла і висловлювати свою незгоду з рішеннями короля. Все це сформувало у другій половині XVI ст. правила станової демократії.