На початку 1990-х країни колишнього соцтабору і СРСР заявили про бажання йти до демократії та вільного ринку. Вони почали будувати нове життя в приблизно однакових умовах. Україна демонструвала значний потенціал для успіху. Проте за підсумком 20 років досі перебуває в дорозі. Утім, цього періоду достатньо, щоб озирнутися, оцінити пройдений шлях. Де звернули в неправильному напрямку? Хто винен у цьому? Хто збагатився за рахунок держави? Хто відверто штовхав Україну в прірву? Чому дотепер не подоланий «совок» – стереотипи мислення і поведінки, притаманні homo soveticus, хоч би на якому соціальному щаблі вони перебували: безвідповідальність, байдужість до країни, нездатність мислити наперед, користолюбство, безініціативність і схильність обирати легший (а часто підліший) шлях.
Що могло бути зроблено інакше й що треба врахувати в майбутньому, аби уникнути помилок?
У спецпроекті розглянуто періоди, яким властива певна визначальна тенденція, що перешкоджала реалізації Україною свого потенціалу. Щодо кожного етапу з відомих і невідомих фактів виводяться тенденції, які розкривають особливості й пояснюють, чому події розвивалися саме таким чином і які персоналії за ними стояли.
Переддень незалежності. Криза неспроможності.Україна не змогла скористатися з шансів, які з’явилися під час розпаду СРСР, через неготовність контреліт і короткозорість істеблішменту.
1991–1994. Затримка на старті. У перші роки незалежності було зроблено необхідні кроки для творення України як самостійної держави, однак так і не вирішено основоположних питань її розвитку.
1994–1998. Привласнення країни. Початки олігархізації. Як формувалася олігархічна економіка, що прирекла державу на бідність.
1998–2004. Провал зовнішнього тестування. Неспроможність олігархічного режиму протистояти системному тиску ззовні майже призвела до втрати суверенітету.
2004–2011. Революція і реставрація. Опозиція початку 2000-х виявилася нездатною виконати завдання суспільства й подолати олігархічно-люмпенську систему. Надія лишається на появу нової контреліти.
Дата виходу друком – 17.08.2011 р.
Кількість шпальт – 80–100.
Тираж більший від звичайного – 50 000 примірників.