Лосєв Ігор

Доцент НаУКМА

Спекуляція на дражливому питанні

25 Травня 2021, 19:24

Потім пані Влащенко дуже мудро покинула ZIK” що став медведчуківським, і перекочувала на канал „Україна-24”,взявши з собою і Макса (як вона його називала) Бужанського. Справжній розквіт його діяльності розпочався після  зміни статусу – Бужанський виступив тепер щасливим власником парламентського депутатського мандата від партії. „ Слуга народу”. І одразу ж заходився активно діяти. Зокрема, звернув увагу на закон про українську мову. Ні, він не против української мови, не проти цього закону, просто хоче прибрати з нього окремі дражливі моменти. Насамперед ті його пункти, що передбачають відповідальність за нехтування законом. Ідеться передусім про штрафи за невиконання норм закону в сфері обслуговування.

 

          Закон, що не передбачає санкцій за його порушення, є насправді не законом, а лише добрим побажанням. Нардеп Бужанський та його симпатики хочуть зробити закон про українську мову чистою формальністю? Але Максим Бужанський не обмежився українською мовою, а запропонував на парламентському комітеті Верховної Ради розглянути його законопроект про «Запобігання антисемітизму…» Автор особливо підкреслив, що новацією його проекту є чітке визначення антисемітизму і навіть це чітке процитував: „ Антисемітизм є навмисна апеляція до національного моменту”. Проте таких апеляцій є величезна кількість і з семітами вони аж ніяк не пов’язані. Ненависть до греків і вірменів на теренах Османської імперії (над усе в часи „младотурків”) була « навмисною апеляцією» до національного (точніше було б  сказати етнічного) моменту, але не антисемітизмом. Узагалі  в світовій традиції присутні сотні визначень того, що таке антисемітизм і пояснень причин його існування. Я не впевнений, що пан Бужанський  добре ознайомлений з цією велетенською теоретичною спадщиною… А його визначення – це, як би пом’якше висловитися, це взагалі не визначення. Хочу нагадати пану Бужанському, що мільйони євреїв постраждали не від якоїсь абстрактної «навмисної апеляції» а від реального фізичного знищення. А „апеляції” завжди будуть, допоки існуватимуть нації,етноси і племена, допоки не реалізується золота мрія Маркса і Енгельса про «злиття» всіх націй. Мрія, що правда, була з численними обмовками і застереженнями, але була… Як писав Владімір Маяковський:  «Чтобы вместе без Россий и Латвий жить единым человечьим общежитием».

 

Читайте також: Антисмеітзим як зворотний бік українофобії

 

Щодо законопроекту Бужанського постає питання: «Перетворення цього законопроекту на закон справді є дуже необхідним, над усе зараз? В Україні є закон про відповідальність за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, де всі етнічні групи України мають рівне право на захист з боку держави. Навіщо ж виділяти частину нашого населення в якусь особливу, різко відмінну від інших груп. Хіба українці не потребують захисту  від дискримінації і національного приниження у власній країні?  Хіба  не потребують  захисту кримські татари, враховуючи те, що відбувається з ними в окупованому Криму?

 

Закон про відповідальність за розпалювання міжнаціональної ворожнечі є універсальним, він захищає всіх, а не когось одного. До речі, варто нагадати, що антисемітські переслідування починалися саме з такого виділення жертв в особливу групу та виокремлення їх з тих націй, в складі котрих вони були. В Польщі виокремлювали з польської нації, в Чехії з чеської ,в Німеччині – з німецької, у Франці ї- з французької тощо. Крім гетто фізичного, спочатку  створювалося гетто політичне, юридичне і духовне. А чи принесе закон Бужанського користь українському суспільству загалом і окремій етнічній групі зокрема?

Читайте також: Штучна ксенофобія

 

 Подібна риторика боротьби проти антисемітизму була дуже популярною в радянській пропаганді 20-х,30 -х років ХХ століття. Але паралельно з нею поширювався новий варіант антисемітизму, про який писав  Лев Троцький: «Мало змінився національний склад бюрократії і, що незмірно важливіше, антагонізм між населенням і бюрократією страхітливо зріс за останні 10-12 років. Про наявність антисемітизму, причому не тільки   старого, але и нового, совєтського свідчить властиво всі серйозна і чесні спостерігачі, особливо ті, кому довелося тривалий час жити серед трудящих мас”. Чи дуже допомогла радянським громадянам єврейського походження офіційна пропаганда проти антисемітизму, коли сама практика радянського життя з його репресіями, кампаніями проти інакодумства, ідеологічною істерією сприяли ксенофобії, що прекрасно співіснувала з інтернаціональними гаслами? Під час нацистської окупації територій СРСР чимало людей, вихованих совєтським (Троцький даремно це брав у лапки)антисемітизмом, охоче брали участь в Голокості, допомагаючи всіляким зондеркомандам и айнзатцгрупам.

 

Читайте також: Міф про петлюрівський антисемітизм

 

           По війні  совєтський стихійний антисемітизм трансформувався в антисемітизм державно-урядовий, ставши державною політикою за часів пізнього Сталіна і за Брежнєва. А офіційні засудження антисемітизму звучали й надалі… Є ще один аспект, пов’язаний з проектом Бужанського. Сьогодні війна, панове. Росія  завдає потужних пропагандистських (крім усіх решта) ударів по Україні. Якщо законопроект Бужанського буде ухвалено, російська пропаганда почне волати: «бачте, в Україні антисемітизм зашкалює, довелося ухвалювати навіть окремий закон проти нього. Якщо не ухвалять, наголос волання дещо зміниться: „ Українські «нацисти» провалили закон про боротьбу проти антисемітизму”. З цього випливатиме, що в Російській Федерації  антисемітизмом навіть не пахне… В будь-якому випадку Кремль виграє. За об’єктивною статистикою нині ситуація в Україні є суттєво кращою, ніж у багатьох країнах Європейського Союзу, де проявів ненависті на грунті антисемітизму в рази більше, ніж у нас.

 

       Допускаю, що пан Бужанський хоче зробити ситуацію в Україні ідеальною. Але ж ми знаємо, що краще є ворогом хорошого  Чи не погіршить закон міжетнічні  відносини в Україні ,зіштовхнувши різні етноси лобами? Добрими намірами як відомо, прокладено шлях у пекло. А як казав колишній російський посол в Києві Віктор Черномирдін: „ Хотіли як краще, а вийшло як завжди”.

       Можна багато говорити про боротьбу проти антисемітизму, де-факто лише роздмухуючи це зло… Та й взагалі, було б добре якби такими важливими, складними і делікатними питаннями опікувалися люди з дещо іншою ніж у пана Бужанського репутацією.