У минулому числі Тижня ми констатували, що адміністративний тиск на бізнес, який чинять із подачі уряду задля контролю над ціноутворенням, загрожує зникненням харчових продуктів (зокрема, круп) із магазинних полиць, споживацьким ажіотажем і, як наслідок, ще більшим розкручуванням агфляції. Тобто, просто кажучи, Кабмін із чим бореться, на те й напореться. Минулого тижня у кількох шахтарських містечках (Ровеньках, Свердловську, Краснодоні та інших) виявлено було дефіцит… хліба. Після галасу, здійнятого у ЗМІ з цього приводу, на сполох забили й в інших регіонах. У деяких, як-то в Донецьку, воскресли призабуті з часів СРСР торговельні обмеження: «Борошно (незалежно від товарної марки) відпускаємо не більше ніж 5 кг в руки».
«Є два методи вирішення проблеми, – каже Володимир Лапа, гендиректор Українского клубу аграрного бізнесу. – Або компенсувати грішми, або здійснювати інтервенції зерном, борошном… Була інформація, що в державному Аграрному фонді є достатні запаси. Якщо так, то саме час вдаватися до інтервенцій». Дані про резерви збіжжя влада пітверджує словом (і навіть нібито й ділом), а на місцях – вирішує питання.
Луганський губернатор Володимир Пристюк, зокрема, попросив керівництво компанії «Луганськмлин» негайно відпустити борошно в борг фірмі «Коровай» (локальному виробникові хліба). Таким чином, за словами очільника області, проблему дефіциту в ній вирішили. В Одесі, за інформацією начальника Головного управління економіки облдержадміністрації Олега Муратова, з обласного бюджету виділили 3 млн грн, щоб компенсувати вартість борошна для пекарів.
Губернаторські прохання, а тим більше бюджетні інтервенції, – це, поза сумнівом, методи вирішення цінових проблем, та навряд чи в такий спосіб чиновники зможуть діяти довго. Хай там як, а останніми роками харчові продукти (за рідкісними винятками) хіба що дорожчають, об’єктивних передумов для другого тренду не помітно, радше навпаки (див. Тиждень №9). А суть питання дефіциту криється в тому, що влада не дозволяє продавати збіжжя, борошно, хліб (не хотілося б продовжувати цей перелік) за економічно виправданими цінами (з погляду комерсантів).
Василь Рудий, голова правління компанії «Коровай», зазначив, зокрема, що від 1 січня держава на чверть підняла ціну на борошно, однак водночас заборонила підвищувати вартість хліба. За два місяці роботи компанія зазнала 10 млн грн збитків. «Щоб була рентабельність (до 5%), нам треба підіймати на одиниці до 1,3 грн», – уточнив Рудий. Із ним солідарний директор Чернівецького хлібокомбінату (регіонального монополіста) Віталій Самсоненко, який звернув увагу, що місяць тому підприємство купувало борошно вищого сорту по 2400 грн за тонну, а тепер платить понад 3400 грн, причому деякі сорти хліба подорожчали буквально днями на 10–15 копійок.
Навряд чи хтось із учасників ринку сумнівається у здатності фіскалів, які очолили уряд, закрутити гайки «недобросовісним спекулянтам». А проте навіть Микола Азаров із Податковим кодексом у руках не змусить підприємців працювати всупереч їхньому бажанню.