Спекулянти vs фіскали

Економіка
11 Березня 2011, 10:55
У минулому числі Тижня ми констатували, що адміністративний тиск на бізнес, який чинять із подачі уряду задля конт­­ролю над ціноутворенням, загрожує зникненням харчових продуктів (зокрема, круп) із магазинних полиць, споживацьким ажіотажем і, як наслідок, ще більшим розкручуванням агфляції. Тобто, просто кажучи, Кабмін із чим бореться, на те й напореться. Минулого тижня у кількох шахтарських містечках (Ровеньках, Свердловську, Краснодоні та інших) виявлено було дефіцит… хліба. Після галасу, здійнятого у ЗМІ з цього приводу, на сполох забили й в інших регіонах. У деяких, як-то в Донецьку, воскресли призабуті з часів СРСР торговельні обмеження: «Борошно (незалежно від товарної марки) відпускаємо не більше ніж 5 кг в руки».
 
«Є два методи вирішення проблеми, – каже Володимир Лапа, гендиректор Українского клубу аграрного бізнесу. – Або компенсувати грішми, або здійснювати інтервенції зерном, борошном… Була інформація, що в державному Аграрному фонді є достатні запаси. Якщо так, то саме час вдаватися до інтервенцій». Дані про резерви збіжжя влада пітверджує словом (і навіть нібито й ділом), а на місцях – вирішує питання.
 
Луганський губернатор Володимир Пристюк, зокрема, попросив керівництво компанії «Луганськмлин» негайно відпустити борошно в борг фірмі «Коровай» (локальному виробникові хліба). Таким чином, за словами очільника області, проблему дефіциту в ній вирішили. В Одесі, за інформацією начальника Головного управління економіки облдержадміністрації Олега Муратова, з обласного бюджету виділили 3 млн грн, щоб компенсувати вартість борошна для пекарів.
 
Губернаторські прохання, а тим більше бюджетні інтервенції, – це, поза сумнівом, методи вирішення цінових проблем, та навряд чи в такий спосіб чиновники зможуть діяти довго. Хай там як, а останніми роками харчові продукти (за рідкісними винятками) хіба що дорожчають, об’єктивних передумов для другого тренду не помітно, радше навпаки (див. Тиждень №9). А суть питання дефіциту криється в тому, що влада не дозволяє продавати збіжжя, борошно, хліб (не хотілося б продовжувати цей перелік) за економічно виправданими цінами (з погляду комерсантів).
 
Василь Рудий, голова правління компанії «Коровай», зазначив, зокрема, що від 1 січня держава на чверть підняла ціну на борошно, однак водночас заборонила підвищувати вартість хліба. За два місяці роботи компанія зазнала 10 млн грн збитків. «Щоб була рентабельність (до 5%), нам треба підіймати на одиниці до 1,3 грн», – уточнив Рудий. Із ним солідарний директор Чернівецького хлібокомбінату (регіонального монополіста) Віталій Самсоненко, який звернув увагу, що місяць тому підприємство купувало борошно вищого сорту по 2400 грн за тонну, а тепер платить понад 3400 грн, причому деякі сорти хліба подорожчали буквально днями на 10–15 копійок.
 
Навряд чи хтось із учасників ринку сумнівається у здатності фіскалів, які очолили уряд, закрутити гайки «недобросовісним спекулянтам». А проте навіть Микола Азаров із Податковим кодексом у руках не змусить підприємців працювати всупереч їхньому бажанню.