Я днями був на громадських слуханнях із нагоди 60-річчя Норильського повстання. Нагадаю, що йдеться про акцію ненасильницького спротиву в травні 1953 року навколо заполярного міста Норильск у кількох концтаборах, понад 70% контингенту яких становили українці. На вечорі виступали деякі учасники тих подій, дай їм Боже здоров’я, вони розповідали буденні речі: про 12-годинний робочий день на 50-градусному морозі, про пайку 300 г хліба на день плюс миска баланди з гнилої тюльки, про чоботи з автомобільних шин вагою 4 кг кожен, але без них було неможливо, бо ноги обморожувалися миттєво, про терор кримінальників, які перебували на утриманні адміністрації, про інші знущання з людської гідності, цілеспрямовані й продумані, бо можливість принижувати ближнього для людей певної душевної конструкції – одне з найбільших задоволень у житті. Я слухав і мимоволі згадував духовних спадкоємців чекістів і табірної вохри, які сьогодні вирішили налякати українців… чим? Правильно, фашизмом.
Нібито гасло для жахалки знайшли безвідмовне: оце щойно відсвяткували перемогу Сталіна над Гітлером, знову згадали про злочини одного нелюдського режиму над іншим, мало б спрацювати. Професори-регіонали проігнорували той факт, що взагалі-то словосполучення «німецький фашизм» – це радянський винахід. Усі, крім них, знають, що власне фашисти були в Італії, й тамтешній режим був так, жлобським, так, варварським, але ніякими такими жахами не відзначився. А в Німеччині був націонал-соціалізм, дещо інше, справді пекельне, найвище досягнення диявольського начала в людській природі. Але на відміну від комуністів нацисти хоча б менше брехали. Вони казали, що бажають захопити чужі землі, й захоплювали, казали, що ненавидять євреїв, і вбивали. А комуністи обіцяли світле майбутнє: рівність, справедливість, гуманність, натомість знищили людей більше, ніж будь-який режим в історії. На жаль, для нещасних бюджетників, яких зігнали з усіх областей на перформанс на Європейській площі за 50 грн (і тих, як розповідають, не всім дали), це надто тонкі матерії, а деякі ентузіасти ще й принесли із собою портрети Сталіна та червоні прапори із серпом і молотом, сам бачив.
Фашизм… Політтехнологи на регіональних харчах відчутно деградували. Вони розраховують, що українці пам’ятають радянську ковбасу по два двадцять і забули про норильську пайку, про кулі в потилицю, про Голодомор і про ГУЛАГ. Дехто, може, забув, але ж не всі. Ну не ідіоти ми. А ментальність регіоналів визначає постулат, що їхня аудиторія – бидло, і в цьому спостерігається відчутний когнітивний дисонанс.
Так, мене теж нудить від, м’яко кажучи, нетолерантних декларацій деяких опозиційних політиків, надто тих, які приберігаються «для своїх», а не висловлюються в публічному просторі, проте зовсім не вони становлять нині найбільшу загрозу. Значно більше мій розум ображають відверта шизофренія, яка поширюється на державному рівні, ступінь тупої брехні й цинізму, які стали суттю офіційної політики режиму.
Фашизм, кажете? Хто вам повірить? Хіба були найменші сумніви, що звитяжні правоохоронці вдадуться до звичайного саботажу розслідування побиття 18 травня журналістки «антифашистами»? Броньовану машину орендувала опозиція, вона ж ангажувала білоцерківських братків, вона ж підробила для них «антифашистські» посвідчення, а журналістку взагалі ніхто не бив, вона сама впала. Гоголя читали, там де про вдову?
Зневага до людей дозволяє вдаватися до найпримітивніших технологічних рішень, як-от ангажувати напівкримінальні елементи для підтримки своєї політики. Так у ГУЛАГу нацьковували бандитів на політв’язнів, просто-таки пряма аналогія. Саме так сприйняли актуальні події учасники «норильських» слухань. Не дивно: зібралися люди, занурені в контекст, їх обдурити важко. Вони ж, до речі, поставили питання руба – синхронно й абсолютно незалежно від лідерів опозиції, а саме: в країні є парламент, більшість у якому становить партія – ініціатор боротьби з фашизмом, у країні є Служба безпеки, керівний склад якої так само призначали від партії-ініціатора. Хай вже тоді офіційно назвуть фашистські організації та рухи, їхніх лідерів, їхні друковані органи, їхній склад… Хай звітують щодо заходів, яких вони вжили для їх знешкодження. І хай дадуть юридично вичерпне визначення фашизму. Інакше я заплутався. Бо в мене тепер, коли кажуть «фашист», перед очима постають хіба що ситі личка регіоналів. Неконтрольовані асоціації, знаєте…