За її словами, підняття мовного питання перед виборами 2015 року ще менше вплине на суспільство.
«Вже є певне щеплення від цього. Кожного разу перед виборами бачимо, що будь-якими методами піднімаються мовні питання. (Маніпуляції з мовним питанням. – Ред.) вже й зараз не дуже впливають на суспільство. Вони могли би істотно впливати, якби це реалізовувалося і означало істотні зміни в повсякденному житті людей. Якби раптом весь Крим чи Донбас змусили говорити українською мовою», – зазначила Бекешкіна.
Соціолог також зазначає, що ухвалення рік тому мовного закону лише додало рейтингу Партії регіонів та ВО «Свобода».
«А сказати про особливий вплив прийняття цього закону не можу. Щодо спілкування, то хто як спілкувався, так і спілкується. На це закони практично ніяк не впливають», – зазначила вона.
За словами експерта, цим законом лише призупинили розчарування у владі і ПР, зокрема.
«Нині ж розчарування в ПР зростає, тому що власне сталося те, про що попереджали, – реалізація мовного закону в повній мірі вимагає значних коштів, яких насправді немає», – додала вона.
Як відомо, 3 липня 2012 року Рада ухвалила скандальний законопроект Ківалова-Колесніченка "Про засади державної мовної політики", який спричинив акції протесту. Кілька тижнів активісти протестували біля Українського дому. Деякі з них голодували. Однак закон так і не було скасовано.
8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. 10 серпня закон набув чинності.
Як наслідок, у дев’яти регіонах України було надано російській мові статусу регіональної. В окремих регіонах Закарпаття та Буковини такий же статус отримала румунська, угорська та русинська мови.