Активно обговорюється вперше створена концепція розвитку соціального підприємництва в Україні. Спеціально для цього існують навчальні програми, грантова та ресурсна підтримка, премії, а найкращі проекти популяризуються. У чому ж особливість соціальних підприємців і яким чином їм вдається робити бізнес, втілюючи в життя суспільно корисні ініціативи?
Бізнес – не благодійництво
Не будь-який бізнес, який має програми корпоративної соціальної відповідальності, може називати себе соціальним. Соціальне підприємництво — це діяльність, метою якої є не отримання прибутку, а вирішення чи пом’якшення певних соціальних проблем. На відміну від благодійної організації, яка теж має суспільну користь, соціальне підприємство не залежить від донорів, а побудоване на умовах самоокупності.
Соціальне підприємництво виникло в США у 1980-х роках. У Німеччині близько 100 тис. соціальних підприємств, де працює 2,5 млн осіб. У Великій Британії — 60 тис., на яких зайнято 2 млн осіб. У каталозі соціальних підприємств України за 2016–2017 роки представлено 150 соціальних підприємств. Якщо згадати, що перший каталог 2013 року містив інформацію лише про 41 соціальне підприємство, то зростання очевидне.
Соціальними вважаються підприємства, що відповідають таким критеріям:
· працевлаштовують вразливі групи населення (ветеранів АТО, переселенців, людей з інвалідністю, мешканців сільської місцевості та ін.);
· частину чи весь прибуток спрямовують на підтримання статутної діяльності ГО, БО чи БФ;
· частину чи весь прибуток спрямовують на фінансування окремих видів послуг для соціально вразливих груп населення або на підтримку соціальних, культурних чи спортивних заходів, проектів.
На соціальному підприємстві відбуваються такі самі бізнес-процеси, продаються товари чи послуги. Часто його відкривають на донорську чи грантову допомогу (кошти на закупівлю обладнання, навчання працівників, інколи на зарплати). Такому підприємству може бути виділено приміщення комунальної власності на пільгових умовах. Операційні витрати 50% українських СП теж покриваються різними грантами.
За даними Університету Джона Гопкінса, у 36 країнах некомерційний сектор є найбільшим роботодавцем. Наприклад, у Нідерландах він забезпечує зайнятість для 14,4% працездатного населення країни, у Сполучених Штатах — для 9,8%. Із 1995 по 2002 рік НКО в США створили 3,94% ВВП, у Німеччині — 2,56%, у Франції — 3,21%.
Читайте також: Що дає українцям шерінгова економіка
Чим займатися
Є сфери, де бізнес-модель соціального підприємництва найбільш прийнятна. Це соціальна діяльність, освіта і працевлаштування незахищених категорій населення, виробництво харчових продуктів, сільське господарство, відпочинок і дозвілля, легка промисловість, освіта, культура та мистецтво, екологія та енергоефективність, переробка відходів, туризм, дитячі товари та послуги, фізична культура, будівництво та розвиток територій.
Бенефіціарами соціальних підприємців стають насамперед уразливі категорії: люди з особливими потребами, ті, хто перебуває в складних життєвих обставинах, жінки, учасники АТО та члени їхніх сімей, етнічні меншини, діти та молодь, літні люди. Підприємець може як витрачати прибуток на допомогу цим групам, так і працевлаштовувати їх, надавати послуги.
Про успіхи перших соціальних підприємств можна знайти багато публікацій. Львівська пекарня «Горіховий дім», створена у 2010 році для допомоги жінкам у кризових ситуаціях, нині постачає кілька видів печива ручної роботи більш ніж у 15 кав’ярень еліт-сегмента, забезпечує кава-брейки на івентах. 40% прибутку витрачається на утримання Центрів інтегральної опіки для жінок.
З 2015-го Veterano Pizza працевлаштовує колишніх військових та забезпечує реабілітацію. Пропонується підвішена піца для бійців на передовій та в госпіталях. До мережі ввійшли не тільки піцерії в Києві та Дніпрі, а й ресторан Veterano Resto, мережа кав’ярень Veterano Coffee, випічка Veterano Brownie та навіть таксі Veterano Cab.
Urban Space 100 в Івано-Франківську створений 2014 року коштом громадян. 80% прибутку спрямовує на реалізацію громадських проектів. Це і ресторан, і майданчик для подій, і магазин із брендами українських дизайнерів, де можна придбати одяг, сувеніри, аксесуари, і книгарня. Заклади мережі Urban Space створюються і в інших містах на умовах соціальної франшизи. Першим відкрився Urban Space 500 у Києві.
Читайте також: Найбідніша країна Європи
Як це працює. Конкретні приклади
Майстерня мрії
Місія: Допомагати дорослим людям із розумовою неповносправністю.
Вид діяльності: виготовлення чаю.
Рік створення: 2015
Місце: Львів
«Хочемо допомогти людям із синдромом Дауна, аутизмом, ДЦП соціалізуватися, відчути себе потрібними в суспільстві. Адже коли їм виповнюється 18 років та вони закінчують школу чи покидають реабілітаційний центр, їм лишається сидіти вдома і почуватися зайвими», – визначає місію засновниця підприємства Анна Іванічева.
Завдяки допомозі доброчинців майстерню вдалося відкрити лише за 50 тис. грн. Приміщення надала Львівська міськрада за символічну суму.
У 2017 році «Майстерня мрії» відчинила двері перед 12 підопічними. Заклад працює два дні на тиждень як табір-центр денного перебування для людей з інвалідністю. Зранку зустрічаються, спілкуються, потім працюють: хто валяє прикраси із шерсті, хто запаковує чай, хто готує обід чи прибирає. Після обіду миють посуд, грають у настільні ігри, дивляться фільми, співають. Тут людей з розумовою неповносправністю вчать спілкуватися, обслуговувати себе, виконувати посильну роботу. З ними працюють волонтери, психологи, арт-терапевт.
Джерело фінансування майстерні – виготовлення і реалізація трав’яних вітамінних чаїв. Підприємці знайшли постачальника сировини із екологічно чистих районів Карпат, у якого закуповують малину, ожину, чорницю, м’яту, мелісу, шипшину, глід. Підопічні виготовляють торбинки, малюють етикетки, фасують чай.
Пройшовиши навчання в «Інституті розвитку міста», засновники отримали лінію для виробництва пакетованих чаїв.
«Майстерня мрії» прагне, щоб чаї купували і за добрі якість та смак, і заради благодійності. Ціна пачки невисока: 35 грн за 50 г, 55 грн за 100 г вітамінного карпатського чаю. Є чай у баночках та подарункові набори. Продають чаї через сторінку в «Фейсбуці», через знайомих, на міських заходах. Є волонтери, які допомагають з доставкою у Львові та відправкою в інші міста поштою. «Якщо людина бачить проблему і насправді хоче її вирішити, то решта приходить. Треба лише поставити для себе цілі і рушити вперед, – ділиться Анна Іванічева. – Головний результат роботи майстерні для нас – усміхнені люди, яким ми допомагаємо. І ми бачимо, як світ стає добрішим».
Наразі йде збір коштів на розширення майстерні.
ZLACHNO
Місія: виготовляти смаколики, якими можна ласувати всім; надихати людей допомагати один одному;
Вид діяльності: виготовлення граноли, печива та десертів.
Рік створення: 2015
Місце: Одеса
Живучи в Донецьку, Наталя Григор’єва «для своїх» виготовляла гранолу – хрусткі запечені із медом, кленовим сиропом чи варенням вівсяні пластівці з додаванням горіхів і сушених чи в’ялених фруктів. З появою дітей в асортименті з’явилося вівсяне печиво.
Вимушена міграція до Одеси стала поштовхом до реалізації мрії – перетворити хобі на справжній бізнес. За грантової підтримки МОМ та фонду «Відродження», Наталя орендувала виробниче приміщення, закупила обладнання та заснувала Zlachno.
Бренд є соціально відповідальним: Zlachno перераховує 10% прибутку у благодійні фонди на допомогу дітям; допомагає із працевлаштуванням внутрішньо переміщеним особам. «Краще роздавати вудочки, ніж рибу», – каже підприємиця.
Edison Space
Місія: створювати можливості для молоді.
Вид діяльності: коворкінг, надання приміщень в оренду.
Рік створення: 2017
Місце: Запоріжжя
Засновники коворкінгу Микита Щербина та Юлія Шаповалова змогли відкрити найбільший і найсучасніший у місті коворкінг за грантової підтримки USAID. Бізнесова частина – це оренда робочих місць та залів для проведення різних івентів. Соціальна частина – це проекти Be profi із профорієнтації молоді, «Перспектива» із працевлаштування безробітних, та «Бізнес-платформа» для розвитку підприємництва. Також є можливість безкоштовного надання приміщення для проведення соціально важливих заходів із молодіжних тем.
«Всі наші заходи спрямовані на людей, котрі хочуть развиватися и хочуть рости, створювати щось нове», – пояснює Юлія Шаповалова.
33%: футболки для соціальних ідей
.jpg)
Місія: розповідати про соціальні або екологічні проблеми.
Вид діяльності: інтернет-магазин футболок https://33percent.com.ua.
Рік створення: 2017
Місце: Біла Церква.
Юрій Манжос після навчання в Українській Соціальній Академії придумав друкувати на футболках цікаві креативні дизайни, які б розповідали про соціальні або екологічні проблеми, а 33% прибутку спрямовувати на вирішення цих проблем. Тож відкрив інтернет-магазин, де можна придбати футболку з готовими дизайнами або замовити дизайн для соціального проекту.
Також проект намагається працювати як краудфандингова платформа: збирати кошти на різні проекти соціальної, екологічної, спортивної, християнської або іншої спрямованості. «В якості винагороди для ваших спонсорів ми пропонуємо футболки 33%. Ми з радістю готові розробляти унікальні дизайни футболок під ваші проекти і перенаправляти 33% з прибутку кожної футболки на підтримку ваших ідей», – кажуть засновники.
Школа робототехніки і програмування Smart kids
Місія: допомогти школярам у виборі професії, навчити їх мислити екологічно і творити інновації.
Вид діяльності: IT-курси та літній денний табір http://smartkids.zp.ua
Рік створення: 2017
Місце: Запоріжжя.
У співпраці громадської організації «Екосенс» та національного технічного університету запорізькі школярі 8-16 років дістали можливість навчатися сучасним технічним дисциплінам: робототехніці, конструюванню і програмуванню пристроїв «розумного будинку» та «розумного підприємства», створенню мобільних застосунків, керуванню дроном. До того ж діти вразливих соціальних категорій навчаються безкоштовно, за рахунок благодійних внесків батьків і підприємств. Обдаровані діти дістають менторську та фінансову підтримку реалізації своїх винаходів екологічного спрямування: Waterbot patrol, Garbage Collector, Ecofriend map.
Щоліта проводиться літній денний табір Smart camp, де школярі проводять дозвілля з користю.
Темою табору року стане знайомство з сучасними IT-професіями у формі ігор і цікавих воркшопів.
Віталізація громади: соціально-економічний розвиток громад
Місія: покращити якість життя людей та громад в Україні
Вид діяльності: надання населенню широкого спектру послуг (благоустрій, озеленення, суспільно-корисні роботи, юридична та інформаційна підтримка та ін.). Відзнакою Проекту є працевлаштування людей у складних життєвих обставинах та реабілітантів. Окремо здійснюються бізнесова та соціальна частини Проекту, є можливість зниження податків для бізнес-партнерів.
Рік створення: 2018
Місце: Запоріжжя
Засновники Проекту – громадяни України, які інвестують ресурси власні та партнерів у вагомі громадські проекти (у тому числі власні). У 2018 році співрозробницею проекту Оленою Гулою («СТОП, бомжарій!») за сприяння партнерів «Запоріжжя без амброзії» та директора КП «ЦПКіО «Дубовий Гай» Запоріжжя Олега Комаренка до суспільно-корисних робіт з виривання амброзії вручну у парку були залучені колишні безхатченки – реабілітанти християнського реабілітаційного центру «Пристань Надежды» та екоактивісти. Роботи здійснені на 14 га без використання бюджету за кошти фонду парку, оформлені за угодами підряду (вартість робіт спочатку 1 га=993,79 грн, а згодом 1 га=1242,24 грн) з сплатою необхідних податків до бюджету міста, відповідно чистими люди отримали 800 грн та 1000 грн за 1 га.
Експерт Микола Ралик каже, що «для ефективності необхідно поєднати дорожчий метод хімічної обробки з дешевшим методом виривання амброзії вручну, що призведе до значної економії бюджетних коштів».
Читайте також: Переконлива економіка проти непевної політики
Хто підтримає?
У 2010–2013 роках в Україні діяла програма «Розвиток соціального підприємництва» за сприяння Британської ради, Фонду Східна Європа, Українського фонду підтримки підприємництва та Міжнародного фонду «Відродження». У межах цієї програми популяризувалося соціальне підприємництво в Україні, надавалися консультації та гранти. Були створені ресурсні центри підтримки соціальних підприємців. У Львові Школу соціального підприємництва відкрив Інститут міста (). В Одесі навчання для соціальних стартапів проводить Impact Hub Odessa . У Києві працює Українська соціальна академія.
З 2018 року в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу діє проект із розвитку соціального бізнесу «Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою знизу», його мета — підвищення професійного потенціалу соціальних підприємців, побудова екосистеми для розвитку соціального підприємництва.