Соціальні мережі стрімко вмирають – The Atlantic

Акценти
16 Листопада 2022, 18:57

Для соцмереж наступили складні часи: Twitter у хаосі через скандальну купівлю компанії Ілоном Маском, Facebook втрачає аудиторію, а також сотні мільярдів доларів і звільняє 11.000 працівників. Сьогодні цілком реально припустити, що епоха соціальних медіа може найближчим часом закінчитися. Про це пише на шпальтах The Atlantic контриб’ютор видання Ян Богост.

На його думку, ідея глобальної мережі, де будь-хто та будь-коли може розповідати про що завгодно, була в принципі жахливою. Люди чимдалі більше впевнені, що будь-які думки мають право ширитися світом, а спроба відфільтрувати їх прирівнюється до цензури та наступу на свободу слова.

«Це жахлива ідея, яка цілком і повністю пов’язана з концепцією самих соціальних медіа: системи, яка створена та використовується винятково для постачання нескінченного потоку контенту», — пояснює Богост. Автор зазначає, що соціальні мережі передбачали передусім з’єднання, а не продукування контенту.

Утім, незабаром все може різко змінитись – із крахом Facebook, Twitter чи інших соцмереж. Адже в цих умовах крах більше не означатиме перехід на аналог відомих платформ, а їхнє повне знищення, хоч раніше це було немислимим.

Читайте також: Приховані війни за дані

«Friendster зробив це для стосунків, а Facebook — для однокурсників і так далі. Вся ідея соціальних мереж полягала у нетворкінгу: створенні або поглибленні стосунків, переважно з людьми, яких ви знаєте», — пише Богост. Однак, приблизно 2009 року соціальні мережі стали «соціальними медіа», десь між появою смартфона та запуском Instagram. Відтоді соцмережі перетворилися на збірник опосередкованих зв’язків із людьми та організаціями, які ми найчастіше ігнорували б. Від уведення цього поняття в обіг, соціальні медіа перетворилися на платформи, де люди можуть публікувати контент на якомога ширшу аудиторію, далеко за межами наших безпосередніх контактів.

«Соціальні медіа перетворили вас, мене та всіх інших на мовників», — стверджує автор. Результати вийшли приємними та надзвичайно прибутковими, але катастрофічними у майбутньому.

Богост підкреслює, що поняття «соціальна мережа» та «соціальні медіа» використовуються як синоніми, насправді вони протилежні. Соціальна мережа має бути неактивною системою контактів, «щорічником можливих споріднених душ». На противагу цьому, соціальні медіа активні — вони постійно продукують і поширюють контент через ці мережі.

Дуже скоро всі соціальні мережі перетворилися здебільшого на соціальні медіа. З кожним нововведенням та запуском стрічки новин Facebook почав заохочувати користувачів поширювати контент, опублікований іншими для збільшення залучення, а не для зручного спілкування у колі друзів.

«Токсичність соціальних медіа дає змогу легко забути, наскільки чарівним було це нововведення, коли воно було новим… Публікації та фотографії, які я бачив, показували зміни в житті моїх друзів, а не теорії змови…», — ностальгує автор The Atlantic.

Читайте також: Метабульбашка Марка Цукерберга

«Соціальні мережі, колись латентні маршрути для можливого контакту, стали супермагістралями постійного контенту… Але зв’язок як основна мета занепав. Подумайте про зміну так: в епоху соціальних мереж зв’язки були важливими, вони стимулювали як створення, так і споживання контенту. Але ера соціальних медіа шукає найтонших зв’язків із можливих, достатніх, щоби дати змогу контенту [безперервно — Ред.] литися», – пише Богус.

Соціальні медіа також підштовхнули окремих користувачів до поширення спонсорства – через велике охоплення їхніх публікацій. Так пересічні користувачі створили цілу економіку соцмереж і заробляють на життя, «роблячи контент» в інтернеті. Автор переконаний, що роль «інфлюенсера» стала бажаною особливо для молоді, бо слава в Instagram для них здавалася більш досяжною, ніж традиційна знаменитість чи стандартна робота.

«Соціальні медіа показали, що кожна людина має потенціал охопити величезну аудиторію з малими витратами, отримавши великий прибуток, і цей потенціал створив у багатьох людей враження, що вони заслуговують на таку аудиторію», — міркує Богост.

На його думку, сам концепт соцмереж, коли люди збирають у своєму онлайн-профілі контакти для (можливого) використання в майбутньому, ніколи не був здоровим способом розуміння соціальних стосунків. «Людям просто не призначено так багато розмовляти один з одним», — пише автор і додає, що нам не варто так багато говорити й розраховувати здобути таку велику аудиторію завдяки своїм висловлюванням.

Читайте також: Цифрові шпигуни державного масштабу

«Від прохання залишити відгук про кожен продукт, який ви купуєте, до віри в те, що кожен твіт чи зображення в Instagram заслуговує вподобань, коментарів або підписок, соціальні медіа створили позитивно безпідставне, соціопатичне відтворення людської соціальності. Я вважаю, що це не дивно, з огляду на те, що модель викувалася у горнилі великих технологічних компаній, таких як Facebook, де соціопатія є філософією дизайну».

Одним словом, суспільство потребує змін, хоча й через сформовані звички нам буде складно відмовитися від зручностей цього соціопатичного середовища. Ян Богост порівнює відмову від соціальних мереж з американським масовим киданням курити у ХХ столітті. Тоді досягти результатів вдалося лише через десятиліття регулятивного втручання, відповідних піар-кампаній та соціального осуду. «Ми кидали курити повільно і поступово, змушуючи соціальне життя задушити практику. Тепер цей процес має початися й стосовно для соціальних мереж», – вважає Богост.

94