Сон наяву

Там бігають коти великими зграями. На дзвінкий стукіт виделки об тарілку вони збігаються звідусіль. Там вузькі вулички, які стікають кам’я­ними струмками вниз до набережної. Там шепіт води зливається зі скрипом старих яхт. Там візантійський храм загубився в коридорах і підземеллях ранньосередньовічної фортеці. Але це ще сон, який закінчується тоді, коли у цих вуличках починає лунати голос муедзина. Тоді все зникає й водночас лише починається. Десь там за сотні миль по діагоналі через море єгиптяни борються за свої права. Чи їхні муедзини пропускали час молитви в розпал протестів? Голос оповісника стих. І знову все спочатку.