Європейці звикають до постатлантичного порядку безпеки
Бленгейм — перекручена з німецької назва суто британського палацу. Розкішний палац в оточенні скульптурних композицій було зведено для герцога Мальборо в нагороду за перемогу 1704 року в баварському містечку Бліндгайм, що врятувала Відень у ійні за іспанську спадщину.
Зараз Бленгейм, де зокрема народився лідер Великої Британії в Другій світовій війні Вінстон Черчилль, готується до четвертого саміту Європейської політичної спільноти (Саміт відбувся 18 липня, колонка написана напередодні саміту — Ред.). Ця французька ініціатива покликана згуртувати Європейський Союз із країнами, які не входять до його складу, зокрема такими дрібними гравцями, як Ісландія, Грузія, Косово й Албанія, а також із ключовими союзниками з НАТО, як-от Велика Британія, Норвегія і (теоретично, хоч поки й безрезультатно) Туреччина.
Битва за Бленгейм закріпила сильні позиції Великої Британії у сфері європейської безпеки після послаблення в попередньому столітті. Серед іншого, британці пережили громадянську війну й численні приниження, включно з тим, що мусили завезти з Європи нову королівську родину. Зустріч у Бленгеймі, що відбудеться 18 липня за участі близько 50 лідерів країн, може відіграти таку саму роль для Сполученого Королівства після майже десяти років хаосу внаслідок Brexit.
Новий, стабільний лівоцентристський уряд, зосереджений на нудних справах, різко контрастує з некерованими Німеччиною і Францією. Британія також належить до європейських «важковаговиків» у військовій сфері: ядерна зброя, розвідка і спецпідрозділи світового класу й інші неперевершені досягнення у збройних силах.
Усі напружено очікують, чи приєднається Велика Британія (й чи налагодить) дисфункційний франко-німецько-польський Веймарський трикутник. Компанія оборонного сектору EPC Group може сприяти внеску Європи в НАТО і допомозі Україні. Нова британська влада відразу взялася налагоджувати зв’язки. Міністр закордонних справ Девід Леммі хоче укласти з ЄС масштабну угоду з безпеки й оборони. Свої перші візити на посаді міністра він здійснив у Берлін, Варшаву й Стокгольм, а в жовтні відвідає раду ЄС у закордонних справах.
Не варто одразу очікувати суттєвих зрушень: в останні шість місяців очільництво ЄС перейшло до Угорщини — країни з, м’яко кажучи, примхливою владою. Однак із січня Європейський Союз очолить Польща, а за нею начебто рішучо налаштована Данія. Це забезпечить сприятливі умови для залаштункових домовленостей. Впливовість Британії у сфері безпеки може позначитися на властивому Європейській комісії жорсткому підході до таких питань, як квоти на риболовлю.
Читайте також: «Червона Британія»: що означають результати виборів у Сполученому Королівстві та яким бачить її майбутнє новий премʼєр — Кір Стармер
Герцог Мальборо, певно, впізнав би сьогодні однострої, банери і відзнаки, але мав би сказати пару в’їдливих слів про нинішній стан збройних сил Британії. Непридатні для використання військові кораблі, застаріла військова техніка, скудні запаси і гострий дефіцит особового складу підривають довіру до збройних сил і, як наслідок, обіцяний новим урядом перегляд ситуації з обороною передбачатиме масштабні й непрості дилеми. Уповноважені особи у сфері оборони публічно визнають, що Велика Британія здатна вести війну не довше, ніж два місяці. Тож теоретично за два місяці ми постанемо перед вибором: влаштувати ядерний Армагеддон; здатися; або (найбільш вірогідний варіант, враховуючи досвід останніх ста років) благати американців про допомогу.
Та чи допоможуть вони? Невдовзі після Бленгеймської зустрічі в США відбудуться президентські вибори. Вагання адміністрації Байдена щодо України вже послабили віру в трансатлантичні гарантії безпеки. Перспектива переобрання Дональда Трампа змушує замислюватися про слабкість Європи. Трампові помічники і союзники відверто (і небезпідставно) заявляють, що Китай становить серйознішу загрозу і що заможні європейці повинні більше дбати про свою оборону.
Із часом Європа, поза сумнівом, зможе це зробити. Однак геополітичний ландшафт кардинально зміниться, особливо якщо Британія і рішучо налаштовані країни сходу й півночі Європи сформують життєздатний альянс. У битві за Бленгейм провалився франко-баварський альянс. Британці й Габсбурги перемогли. Поки Емманюель Макрон і Олаф Шольц милуються архітектурою, їм варто про це замислитися.