Солідарна безвідповідальність

Близько 14 млн пенсіонерів України – найактивніша частина електорату, тому напередодні президентських виборів тему своєчасної виплати пенсій експлуатують і глава держави, і прем’єр-міністр, і лідери опозиції. Так, Юлія Тимошенко з періодичністю раз на два тижні заспокоює людей похилого віку, запевняючи, що криза не позначиться на їхніх доходах. Мовляв, за підсумками січня–червня доходи пенсійного фонду перевищили планові на 21%. Чиновники із Секретаріату президента звинувачують урядових колег у корекції бюджетних планів заднім числом. А Партія регіонів перманентно блокує трибуну Верховної Ради, вимагаючи негайного підвищення пенсій. Поки що пенсійний фонд (далі – ПФ) примудряється виплачувати пенсії без затримок і в повному обсязі, його дефіцит покривають у ручному режимі, проте робити це стає дедалі складніше.

 

 

Видатки ПФ зростають з кожним роком. наприклад, якщо в 2004-му вони становили 36,2 млрд грн, то нинішнього сягнули 164 млрд грн. Водночас збільшуються і дотації, які ПФ отримує з держбюджету, – з 5,9 млрд грн (16,3% доходів фонду) у 2004-му до 48 млрд грн (29,8%) у 2009-му. Причому цього року дефіцит бюджету ПФ перевищив 13 млрд грн, а його виплати сягнули рекордної позначки – 84,6% доходів держбюджету (16,5% ВВП). За словами віце-президента компанії «КІНТО» Віталія Мельничука, за два-три роки бюджет ПФ може зрівнятися з бюджетом держави.

 

При цьому акумулювати доходи ПФ стає дедалі складніше. За даними Держкомстату на 1 січня 2009 року, в Україні на 1000 працездатних осіб припадало понад 650 непрацездатних, зокрема близько 400 пенсіонерів (майже 40% населення). Причому якщо зараз кількість 18-річних майже на 120 тис. перевищує кількість чоловіків віком 60 років і жінок віком 55 років, то в 2010-му пенсіонерів буде на 20,7 тис. більше, ніж молоді, в 2011-му – на 114 тис., в 2014-му – на 168 тис. До того ж пенсії в Україні отримують практично всі громадяни, які досягли пенсійного віку, але не кожен працездатний працює офіційно. За даними Держкомстату, з 20,5 млн працюючих українців лише близько 15,5 млн сплачують внески до ПФ.

 

Проблеми з виплатами пенсій можуть виникнути вже наприкінці нинішнього року. Причина тривіальна: прожитковий мінімум, заморожений у зв’язку з економічною кризою, напередодні президентських виборів може бути збільшено, що призведе до автоматичного зростання пенсій. Нагадаємо також, що рік тому пенсії підвищили, а точніше здійснили їх перерахунок на новій зарплатній базі зі збільшенням оцінки кожного року стажу. «Останніми роками в Україні нестримно зростали зарплати, а разом із ними надходження до пенсійного фонду. Вибори в нашій країні відбувалися чи не щороку, й під них збільшували пенсії», – каже провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко.

 

 

Очевидно, що надалі навантаження на ПФ зростатиме, при цьому вже неможливо збільшити його доходи за рахунок підвищення ставки відрахувань із фондів оплати праці підприємств (основне джерело надходжень фонду). Ця ставка і без того є однією з найвищих у світі – 33,2%, що провокує «конвертацію» зарплат. Президент Віктор Ющенко зазначив, що цього року фонд оплати праці підприємств становитиме в найкращому разі 276 млрд грн, тоді як у розрахунках Кабміну фігурує інша сума – 313 млрд. Наслідок урядового оптимізму – прихований дефіцит ПФ у розмірі близько 13 млрд грн. До речі, за даними ПФ, третина найманих працівників щомісяця декларують доходи, що не перевищують мінімальної зар­плати, відповідно вони та їхні працедавці платять мінімальні внески.

 

Вирішити проблему наростаючого дефіциту ПФ можна двома шляхами: стимулювавши зростання зарплат або підвищивши рівень зайнятості. «Передусім потрібно забезпечити адекватну оплату праці, вивести зарплати з тіні, скоротити категорії працівників, які мають право на достроковий вихід на пенсію», – каже директор соціальних програм Центру імені Разумкова Людмила Шангіна. Тим часом Кабмін намагається мінімізувати розрив між доходами і видатками ПФ за рахунок спрощенців і трудових мігрантів. Нагадаємо, постановою № 366 від 14.04.2009 року уряд зобов’язав підприємців, які користуються спрощеною системою оподаткування, здійснювати додаткові відрахування до ПФ. А іншою постановою (№ 236 від 05.03.2009 року) роз’яснив, як стати платниками внесків до ПФ трудовим мігрантам. Однак обидва ці документи мають рекомендаційний характер.

 

Та навіть за умови підвищення зайнятості та легалізації зарплат без системних реформ у середньостроковій перспективі пенсійній системі загрожують перманентні кризи аж до краху. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, зараз на десять українців, які працюють, припадає дев’ять пенсіонерів, а через 40 років їх буде 14. У Євросоюзі проблему вирішили введенням трирівневої пенсійної системи: солідарної, обов’язкової накопичувальної та добровільної накопичувальної, органічно перерозподіливши відповідальність за забезпечену старість людини між державою, роботодавцями та самими найманими працівниками. У нашій країні пенсійна реформа заблокована, зате з подачі Міжнародного валютного фонду розглядаються варіанти підвищення пенсійного віку, зокрема для жінок.