Велика П’ятниця відкриває пасхальне тридення, коли церква молитовно переживає центральні події історії нашого спасіння: перехід Сина Божого від Хреста через зішестя у пекло до Воскресіння з мертвих.
Вранці Великої П’ятниці відправляють Царські часи. Вони називаються так тому, що у Візантії на них приходив імператор, який зазвичай часи пропускав. На кожному з Царських часів читаються особливі псалми, старозавітне пророцтво, Апостол і Євангеліє – по черзі на кожному часі з кожного євангеліста.
Після Царських часів правиться вечірня, під час якої до храму виноситься Плащаниця. На службі читається пророцтво Ісаї про страждаючого Месію, який «виправдає гріхи багатьох та понесе їх на Собі».
Апостольське читання з послання до Коринтян говорить про значення Хреста Христового: «Слово про Хрест для тих, хто гине, є безглуздя, а для нас, що спасаються, є сила Божа». Євангельське читання про страждання та смерть Спасителя складане з розповідей різних євангелістів.
Наприкінці вечірні з вівтаря виноситься Плащаниця та покладається на середині храму. Символічно це означає зняття тіла Ісуса з Хреста та його поховання. Плащаниця – це великого розміру плат, на якому зображене покладене у гроб тіло Спасителя.
У Страсну п’ятницю не прийнято співати, гуляти й веселитися. Вважається, що людина, що веселиться у цей день, весь рік проплаче.
Страсна п'ятниця – день особливо суворого посту. Вважається, що у цей день можна їсти лише хліб і пити тільки воду.
Також у цей день не можна працювати, щоб ніщо не відволікало від молитов і служб. У давнину в селах у Страсну п’ятницю виконували лише дві роботи: пекли паски та садили розсаду капусти. Як тільки господині посадять паски в піч й загнітять їх свяченою вербою, то зразу ж ідуть на город і садять розсаду – «щоб капуста була велика, як паска».
Нагадаємо, 14 квітня у християн розпочався Страсний тиждень.