Політки загинув а автокатастрофі, яка сталася 25 березня 1999 року на трасі Київ-Борисполь. Легковий автомобіль, в якому він їхав з Черкасс, врізався у «Камаз» одного з дніпропетровських колгоспів, який розвертався на трасі.
Разом з Чорноволом розбився на смерть його помічник Євген Павлів, постраждав прес-секретар політика Дмитро Понамарчук.
Тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, не чекаючи попередніх результатів слідства, вже наступного дня заявив, що Чорновіл загинув в результаті ДТП і що «версія замаху на Чорновола як причина його загибелі навіть не розглядалася». Справа про загибель Чорновола була закрита менш ніж через три місяці – в червні 1999 року.
Через деякий час несподівано помер від серцевого нападу головний свідок автокатастрофи – Іван Шолом, який знаходився в кабіні КАМАЗа.
У березні-червні 1999 року слідство розділило провину за загибель Чорновола порівну між обома водіями – КАМАЗа, Володимиром Куделей і Toyota – Євгенієм Павловим, який загинув на місці ДТП.
У березні цього року у ЗМІ з’явилися повідомлення про намір Генпрокуратури направити на дорозслідування кримінальну справу про загибель Чорновола. Однак Тарас Чорновіл виступив проти передавання цієї справи у МВС. Пізніше, він спростував інформацію про те, що справа за фактом загибелі його батька, В'ячеслава Чорновола, направлена на дорозслідування.
В’ячеслав Чорновол усе життя відстоював ідеї українського національного відродження, 15 років провів у в'язницях, таборах і засланнях. Він двічі висувався в президенти – у 1991-му, коли програв ідеологові ЦК Компартії України Леоніду Кравчуку, і в 1994-м, коли його обігнав Леонід Кучма. На майбутніх виборах-1999 він також розглядався як можливий претендент на вищий пост.