Тиждень розширює рубрику «Колекція». До військової реконструкції ми вирішили додати ще архітектуру. З цього номера Тиждень починає ознайомлювати читачів із найбільш знаковими спорудами України.
Софія – найвідоміша і найцінніша пам’ятка архітектури країни, символ державності.
П’ятинефний багатокупольний хрещато-баневий храм із розкішним, прикрашеним дорогоцінними мозаїками та стінописом інтер’єром збудували на замовлення князя Ярослава Мудрого як символ величі Русі. Про це пам’ятав і Петро Могила, коли збирав гроші на ремонт підупалої святині, й Іван Мазепа, коштом якого Софія Київська вбралася у вибагливі барокові шати.
Храм збудовано у техніці opus mixtum (мішана кладка) з цегли-плінфи та каменю на рожевому цем’янковому розчині. Спочатку собор мав 13 бань, був критий свинцевими плитами, а зовні його оточували галереї-аркади.
За доби бароко Софію потинькували, замурували аркади, що перетворилися на приміщення, змінили форму бань на грушоподібну й позолотили їх.
Дослідники продовжують сушити голови над перебігом перебудов тисячолітнього храму, сперечаються щодо тлумачення сюжетів 260 м2 мозаїк та 3000 м2 фресок, розшифровують сотні графіті, надряпаних на стінах тими, хто тут молився.
Кожна людина відкриває Софію Київську для себе наново і не може осягнути її до кінця, наче саму вічність.