Собі дорожче

Нестачу робочих рук могли б компенсувати українці, котрі виїхали на заробітки, їх за даними різних експертів від двох до семи мільйонів. Як розповів Тижню завідуючий сектором етнонаціональних досліджень Інституту народознавства НАНУ, координатор проекту дослідження трудової міграції в країнах перебування Ігор Марков, з окремих держав українці починають повертатися, як, наприклад, із Греції та Португалії, бо ринок праці там перестав бути сприятливим для мігрантів. Але частина їх все одно продовжує працювати за кордоном, зокрема в Іспанії та Італії, де наші навіть почали брати іпотечні кредити.

 

«Україна – транзитна територія для мігрантів. Якщо тут розвиватиметься економіка, а значна частина українців і далі перебуватиме в еміграції, то робітники, які їдуть транзитом через Україну, затримуватимуться в нас. Такі прецеденти вже є», – говорить Ігор Марков. Але не виключено, що ми повторимо шлях Польщі, до якої повертаються заробітчани. «Більше мільйона поляків їздили працювати до Великобританії та Ірландії. Зараз спостерігається зворотна тенденція: польські працівники намагаються повернутися, – пояснив Тижню Джефрі Лабовіц, Голова Представництва Міжнародної Організації з Міграції (МОМ) в Україні. – Накопичивши кошти, вони придбали житло вдома й повертаються, щоб почати власний бізнес або знайти роботу й жити в Польщі вже з зароблених грошей. А ще за той час, поки вони працювали за кордоном, відповідно збільшилася й зарплата. Ця тенденція може повторитися й в Україні. Адже за останні п’ять років українська статистика вказує на зменшення потоку трудової міграції, а економіка України демонструє значне зростання». Проте на перешкоді повернення заробітчан є декілька проблем. Головна – українці, котрі попрацювали в Європі й відвикли від звичних для життя в Україні повсякденного хамства й агресії. Тому, щоб Україна виграла конкуренцію за робочі руки українців – зарплат європейського рівня не достатньо, наша влада має модернізувати країну та зробити її комфортною для життя.