Смута та самозванці на московському престолі | Skovoroda auditorium

Дев’ята розповідь історика Віталія Михайловського з циклу «Історія Московії без брому і міфів», записана для проєкту Тижня Skovoroda auditorium.

  • Смерть Бориса Годунова в 1605 році та нетривале правління його сина Федора відкрили нову сторінку московської історії, відомої як Смута.
  • Талановитий авантюрист Григорій Отрєп’єв, що деякий час шукав покровителя в Речі Посполитій, спромігся заручитися довірою сандомирського воєводи Єжи Мнішека й почав реалізацію власного плану посісти московський престол як дивом врятований у 1591 році царевич Дмитро.
  • Збіг обставин дозволив йому реалізувати задум, що призвело до турбулентності в Московській державі, де калейдоскопічність подій, вбивство авантюриста та вихід на сцену князів Шуйських, які очоли спротив, коли князь Василій став царем, призвели до появи нового Лжедмитрія.
  • У цій ситуації король Сиґізмунд III побачив можливість вивести Московську державу з переліку супротивників і погодився на обрання царем свого старшого сина Владислава.
  • Майже дволітня окупація Москви не дала бажаного результату. Повстання проти іноземного володаря та обрання в 1613 році царем Михайла Федоровича Романова розпочали нову сторінку в московській історії.

читати ще