Дивовижна справа: Тодд Філліпс, режисер найтупішої у світі комедії «Старскі й Гатч» і водночас найприбутковішої стрічки того самого жанру «Похмілля у Вегасі», яка зібрала майже $500 млн, зняв найкращий свій фільм – другу частину «Похмілля» – «З Вегаса до Бангкока». Модель сиквела до найменших подробиць сюжетних звивин повторює картину, що йому передує: четвірка друзів їде на весілля, але під час парубочого вечора, ковтаючи заодно з алкоголем якусь наркотичну гидоту, повністю втрачає над собою контроль разом із пам’яттю. У пошуках зниклих нічних спогадів хлопці намагаються віднайти й свого друга, загубленого в похмільних випарах дикої передвесільної пиятики.
Попри відверте паразитування на прибутковій ідеї, зміна сценаристів не минула даремно. Гомеричний регіт залишився, але зник звичний для фільмів Філліпса туалетний гумор, як і постріли з електрошокера в пах та використані презервативи, що фігурували в першому «Похміллі». Звісно, не обійшлося без огидності деяких жартів – вершиною була тема сексу із трансвеститом. Однак треба віддати належне українському перекладові, який суттєво пом’якшив обсценну лексику англійського варіанту. Ті, хто чув оригінал, відзначили ще й більшу гумористичність адаптації. Скажемо слово і про боксера Майка Тайсона, казна-яким вітром завіяного в першу частину: у другій він перевершує сподівання, фантастично – без слуху та голосу – виконуючи One Night in Bangkok, класичний диско-хіт 1980-х Murray Head. Власне, в зірці рингу, а точніше в її знаменитому тату навколо лівого ока, – причина невеличкого скандалу, пов’язаного із судовим позовом автора того малюнка до компанії-виробника фільму, Warner Bros. Художник спершу прагнув відсудити копійчину за «несанкціоноване» використання його твору, а потім взагалі призупинити вихід стрічки в прокат. Позов було відхилено, і щасливі творці екранної продукції відсвяткували перемогу – «Похмілля-2» зібрало за перший вік-енд майже стільки, як і четверті «Пірати Карибського моря», трохи не $90 млн.