Смерть Катерини Гандзюк
У неділю, 4 листопада, померла відома громадська активістка та радниця мера Херсона Катерина Гандзюк, яку 31 липня у Херсоні невідомі облили кислотою.
Жінка пішла із життя у віці 33 років в одній з лікарень Києва. За попередньою інформацією, причиною смерті активістки став обрив тромбу.
Також, смерть Гандзюк вже підтвердив адвокат Масі Найєм.
- Дивіться також: "Її вбили". Під МВС пройшла акція пам'яті Катерини Гандзюк
“Це так. Прохання бути максимально стриманними. Деталі не питайтесь і не дзвоніть. Зараз важливо втримати рідних”, – написав він.
У свою чергу на смерть Гандзюк відреагував президент України Петро Порошенко та закликав правоохоронців знайти і покарати вбивць і замовників нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк,
Окрім цього, поліція перекваліфікувала кримінальну справу, за якою розслідується напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк, на статтю "Закінчене вбивство" Кримінального кодексу України.
Пізініше у Києві біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України (МВС) відбулася акція пам’яті херсонської активістки Катерини Гандзюк.
Нагадаємо, 22 серпня четверо з п’яти підозрюваних у спробі вбити активістку і радницю мера Херсона Катерину Гандзюк зізналися у скоєнні злочину.
22 серпня підозрюваного в кримінального провадженні щодо нападу на виконувача обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради та відому громадську діячку Катерину Гандзюк Миколу Новікова відпустили з-під варти, а справу проти нього закрили. Прокуратура Херсонської області встановила, що Новіков перебував неподалік місця злочину, однак злочин не вчиняв, тому проти нього закрили кримінальне провадження.
Раніше голова Національної поліції Сергій Князєв повідомив, що правоохоронці затримали шестеро підозрюваних у рамках кримінального провадження про напад на виконувача обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради та відому громадську діячку Катерину Гандзюк.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом нападу на Гандзюк, попередня правова кваліфікація – ст.296 Кримінального кодексу України "хуліганство". Крім того, поліція оприлюднили фото ймовірного нападника. Пізніше правоохоронці перекваліфікували напад на виконувача обов'язків керуючої справами Херсонської міської ради Катерину Гандзюк з "хуліганства" на "тяжкі тілесні ушкодження з метою залякування". 1 серпня стало відомо, що поліція перекваліфікувала напад на активістку з "тяжких тілесних ушкодження з метою залякування" на "замах на вбивство".
Згодом стало відомо, що Гандзюк перебуває в реанімаційному відділенні лікарні, її стан оцінюють як стабільно важкий. За попередньою інформацією, у неї від опіків постраждали 35% шкіри. Сильно пошкоджене ліве око, а найбільше постраждала шия.
3 серпня Генеральний прокурор України прийняв рішення передати слідство до центрального апарату СБУ.
6 серпня Херсонський міський суд обрав запобіжний захід для підозрюваного у замаху на вбивство Катерини Гандзюк у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
20 серпня суд арештував на два місяці без права внесення застави підозрюваного в нападі на активістку Катерину Гандзюк Віктора Горбунова. Крім того, 21 серпня суд заарештував ще двох підозрюваних на 60 діб без права внесення застави.
Візит Порошенка у Туреччину
"Лист від Варфоломія". Неправдива інформація від УПЦ МП
У неділю, 5 листопада, керуючий справами Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), митрополит Антоній заявив про "наявність листа від Вселенського патріархату до УПЦ Київського патріархату і Української автокефальної православної церкви, згідно з яким голови цих церков не можуть брати участь у виборах глави нової УПЦ".
"Є цікава інформація з різних джерел про те, що є лист з Фанару (історичний район в Константинополі, де розташована резиденція Константинопольського патріарха, – ред.), спрямований в Київський патріархат і Автокефальну церкву, згідно з яким у виборах не можуть брати участь ні Філарет, ні Макарій. Тому, мабуть, слова на нещодавній прес-конференції про те, що долю цього зібрання повинен вирішити Фанар, виходять саме з цього. Тобто, потрібно переконати все ж Фанар, щоб він цей свій принциповий підхід якимось чином скасував", – заявив керуючий справами УПЦ МП.
За його словами, важко сказати, чи відбудеться взагалі об'єднавчий собор, необхідний для отримання Томосу української церкви.
У свою чергу речник УПЦ КП, архієпископ Євстратій Зоря назвав заяву представника УПЦ МП, митрополита Антонія "черговим московським інформаційним вкиданням" та додав, що жодної заборони на участь Патріарха Філарета у виборах глави нової Української православної церкви з будь-якого боку немає і не може бути.
"Явна мета (вкидання – ред.) – ускладнити ситуацію, посіяти суперечки, перешкодити процесу, що зараз підходить до успішного завершення", – зазначив Зоря.
Він додав, що процес підготовки до Об‘єднавчого Собору триває.
"Бути кандидатом чи ні, тобто погодитися прийняти висунення чи відмовитися – особисте канонічне та статутне право Патріарха Філарета. Жодної заборони на висунення з будь-якої сторони немає і не може бути. Є обмін думками як частина нормального процесу, спрямованого до досягнення спільної мети – кращого майбутнього для Церкви в Україні", – зауважив архієпископ.
Він підкреслив, що виборчий процес і висунення кандидатур відбуваються лише на Соборі.
Також він наголосив, що варто довіряти лише офіційним заявам щодо процесу, які поширюються від Вселенського Патріархату та Патріарха Варфоломія, чи від Київського Патріархату і Патріарха Філарета, а також від повноважних представників президента України і від нього особисто.
Референдум в Новій Каледонії
В неділю, 4 листопада, більшість жителів Нової Каледонії, французького адміністративно-територіального утворення, розташованого в Тихому океані, під час референдуму висловилися проти незалежності.
За даними місцевих ЗМІ, результати підрахунку 95 відсотків голосів свідчать, що 56,8 відсотка тих, хто взяли участь у голосуванні, не підтримали здобуття незалежності. Явка, за останніми даними, становила 79,8 відсотка. Нагадаємо, з близько 270 тисяч жителів Нової Каледонії правом голосу володіють приблизно 175 тисяч осіб.
Як оголосив президент Франції Еммануель Макрон, більшість жителів Нової Каледонії проголосували за те, щоб залишитися частиною Франції.
"Я також хочу висловити свою гордість як глава держави, що більшість каледонців обрали Францію: це знак упевненості у Французькій республіці, в її майбутньому та її цінностях", – заявив президент.
Повінь в Італії
В результаті повені на італійському острові Сицилія загинули 12 людей.
В районі Кавалларо в комуні Кастельдачча (Палермо) одна з річок вийшла з берегів через проливні дощі, які обрушилися на острів, і затопила будинок, у якому було дев'ять чоловік, включаючи жінок і дітей.
Серед загиблих – двоє дітей одного року і трьох років та 15-річний підліток. Всього в будинку перебували 12 осіб. Двом вдалося врятуватися.
Ще одну людину, зниклу безвісти в Вікарі (Палермо), знайшли мертою. Його автомобіль затопило водою.