Смак життя

Масляна – свято, про яке хочеться говорити «най-…». Найдавніше, бо святкується понад 1000 років, ще з дохристиянських часів. Найрозкутіше, бо його сенс у тому, щоб напередодні Великого посту наїстися-напитися, наспіватися, нареготатися, забувши про будь-які умовності й комплекси. Найнеформальніше, бо немає чітких приписів, як саме святкувати, адже головне на Масляну – повеселитися всмак. Навіть радянська влада, яка успішно загнала у підпілля відзначання Різдва і Великодня, не могла відучити народ від масової гульні з поїданням налисників і питтям горілочки. І ще нікому (ні радянській владі, ні нинішній) не вдалося втиснути Масляну в межі формального офіціозного заходу і таким чином знеохотити людей проводжати зиму, як годиться. Бо в цьому святі справжній смак життя. І всі, хто минулих вихідних пив-гуляв, танцював, палив опудало зими чи просто жував золотавий налисник та милувався залишками снігу з вікна, відчули, що життя прекрасне.