Новий фільм майстрині комедійних мелодрам Нори Ефрон «Юлія і Джулія» (Julie & Julia) – чудовий антидепресант для поліпшення осіннього настрою. Єдине застереження: його не варто «вживати» натщесерце – кількість їжі, що з’являється на екрані протягом фільму, може спровокувати несподівані напади голоду. Стрічка ґрунтується на трьох джерелах: кулінарній книжці, блозі в інтернеті та біографічному романі. Дві паралельні сюжетні лінії, що, попри аксіому Евкліда, таки перетинаються, переносять глядача у різні епохи: післявоєнну Францію та сучасний Нью-Йорк, де живуть жінки зі спільним іменем і бажанням готувати смачні страви. У 1940-х роках Джулія Чайлд, немолода дружина американського дипломата, відкриває в собі пристрасть до пізнання секретів вишуканої французької кухні й, засвоївши їх, вирішує написати кулінарний посібник для американців. Через півстоліття 30-річна секретарка Джулія Павелл теж змінює своє життя – вона намагається приготувати 524 рецепти, описані у книжці Чайлд, занотовуючи свої кухарські страждання у блозі.
«Юлія і Джулія» передусім сподобається жінкам, адже, окрім домінантної кулінарної тематики, у фільмі є легкий, романтичний настрій, живі емоції та тонкий гумор. Особливо приємно спостерігати за ретро-частиною – стилізованим строкатим відбитком неквапливого життя американської еліти за кордоном, до якої належала і Джулія Чайлд. Вона привезла з Європи не просто записи рецептів для майбутньої книжки і телешоу, а й революційний підхід до приготування їжі. Фактично ця жінка додала в меню американців, які харчувалися переважно напівфабрикатами, прості й водночас гурманські страви. Чайлд була нестандартною особою – зріст під метр дев’яносто, руде волосся, театральний грудний голос і звичка курити зробили її образ упізнаваним. Звісно, роль кухонної «революціонерки» могла дістатися тільки сильній актрисі – її погодилася зіграти Меріл Стріп. Тепер можна впевнено пророкувати, що її ім’я не омине списків основних номінантів на цьогорічний «Оскар», бо Меріл на це справді заслуговує.