Служба безпеки Латвії попереджає про небезпеку від все частішої еміграції російських медійників – як у країні діють опозиційні росзмі

Акценти
1 Серпня 2022, 17:54

Служба державної безпеки (СДБ) Латвії оприлюднила попередження для вищих посадових осіб країни про ризики через збільшення присутності російських журналістів та ЗМІ у Латвії.

У відповідь на запит Латвійського радіо, у СДБ відповіли, що всі зміни у інформаційному просторі відомство сприймає крізь призму війни Росії проти України. Крім того, у країні традиційно підтверджується діяльність росЗМІ на користь спецслужб держави-агресора.

За повідомленням Латвійського радіо, з початку повномасштабної війни в Україні до Латвії з Росії переїхало більше 200 російських журналістів та 23 редакції ЗМІ. 

Серед найгучніших переїздів  – початок ефірного мовлення російського каналу «Дождь» у червні. Також до Риги перемістився офіс видання Deutsche Welle, а інтернет-видання Meduza, яке на Росії часто називають опозиційним, працює в Латвії вже майже 8 років. Про відкриття нового бюро у Ризі, в якому працюватимуть журналісти російської та білоруської служби, оголосило і Радіо Свобода.

Втім, у повідомленні СДБ не вказано, про яких саме російських медійників йдеться – незалежних, таких, що мігрували до Латвії за гуманітарною візою, але продовжили працювати як журналісти, чи про переїзд цілих редакцій.

В країні заборонене мовлення всіх каналів, зареєстрованих у Росії, натомість опозиційні до Кремля ЗМІ продовжують приймати і пропонувати їм притулок. За повідомленням місцевого політика виданню Delfi, в регіонах, які межуть з Білоруссю та РФ, населення досі дивиться пропагандистське ТБ по типу Sputnik чи RT через супутник і в разі чого місцеві правоохоронні органи можуть приховувати від «центру» той факт, що заборонені ЗМІ в країні досі безперешкодно дивляться.

Читайте також: Спадок окупації. До кого апелює радянська пропаганда у Латвії

Вже під час повномасштабного вторгнення, у квітні, міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс звернувся у листі до державних регуляторів із критикою суспільного латвійського телеканалу ЛТВ7 за публікацію інтерв’ю із російських журналістом Лєонідом Рагозіним. 

На думку міністра, ця розмова продовжує поширювати російські наративи та пропаганду серед населення. Пабрікс навіть порівняв парадоксальність цього випадок із ситуацією, коли б агенти нацистської Німеччини давали б інтерв’ю британській пресі під час Другої світової війни.

Міжнародна спільнота розслідувачів InformNapalm раніше публікувала OSINT-розслідування із припущеннями, що Лєонід Рагозін таки працює на російські спецслужби. Про це можуть свідчити окремі факти з його біографії, зокрема щодо навчання на перекладача, допомога австралійським золотошукачам у Сибіру та поведінка під час періоду підготовки окупації Донбасу та Криму.

Через присутність Рагозіна на суспільному телебаченні Латвії, міністр оборони Пабрікс тоді закликав до перегляду концепції  таких мовників, адже, за його словами, дешевше буде просто змінити рішення про заборону російських пропагандистських каналів. 

Після публікації цього листа деякі опозиційні російські ЗМІ опублікували цю новину у світлі, наче претензії до російського журналіста нечіткі, а Рагозін взагалі не асоціює себе з російською журналістикою. Приблизно такий матеріал опублікували на сайті «Новая газета. Балтия», де медійника виправдовують, а сам Рагозін пояснює закиди своєю участю в розслідуванні про зв’язок парламентської партії Латвії із «британськими та українськими неонацистами» .

97