«Фактично закладена можливість для скасування закону…»
«Потенційно цей закон можна буде оскаржити у Конституційному суді…»
«Вважаю, що підстав для скасування цього закону не має».
Переповнені кулуари будівлі на вул. Грушевського 5 гудуть. Після, фактично, історичного голосування депутати і пропрезидентської партії «Слуга народу», і їх опоненти вибралися із зали засідань на 15-хвилинну перерву й активно роздають коментарі журналістам. Привід доволі вагомий – новообраний парламент у перші ж дні своєї роботи скасував депутатську недоторканність, від якої народні обранці обіцяли відмовитися більше десятка років. «За» проголосували 373 депутати. «Проти» не голосував жоден. Утрималися лише троє. У повному складі вирішили не голосувати представники «Опозиційної платформи «За життя» (ОПЗЖ).
Власне, такі результати не були чимось не очікуваним. Особливо якщо зважати на перший робочий день і першу робочу ніч депутатів – 29 і 30 серпня відповідно. Ще тоді під куполом парламенту народні обранці почали обговорювати долю законопроекту №7203 – документу, який вносить зміни у ст. 80 Конституції. Яка стосується уже згаданого депутатського імунітету. І попри низку критики і зауважень від «старожилів» Ради щодо порушення закону про регламент (який регулює діяльність нардепів) і самої процедури голосування, про свої наміри підтримати ініціативу президентської більшості заявили майже всі присутні. За прийняття документу за основу тоді проголосували 363 нардепи. Однак важливішим було наступне голосування. Адже, як відомо, для внесення змін у Конституцію необхідно набрати не менше 2/3 голосів парламенту. А це, наразі, не менше 300 народних депутатів. Втім, вівторок інтриг не обіцяв.
Читайте також: Новий Кабмін. Що відомо про міністрів уряду Гончарука
Чи не єдиними, хто прямо відмовився підтримувати президентську ініціативу, стали представники ОПЗЖ. Співголова фракції Юрій Бойко заявив, що його політсила, мовляв, підтримає скасування недоторканості одразу «для всіх». У коментарі журналістам про це Бойко заявив напередодні засідання Ради, 2 вересня. Своє ж голосування 29 серпня він пояснив тим, що ОПЗЖ сподівалася, що «недоторканність знімуть з усіх, у кого вона наразі є ,а не лише з депутатів». Можна припустити, що мова йшла про президентський імунітет.
Що ж до інших політсил, то ще під час першого голосування вони обурювалися порушенням регламенту: тут і перерва у розгляді законопроекту, і фактично проголосований законопроект Ради VIII скликання, скасована постанова, яка не давала депутатам розглянути проект закону своїх попередників. Але попри все це народні обранці дали свої голоси «за». (детальніше див. Без гальм і правил. Як стартувала нова Рада). Адже зняття недоторканості – одна з ключових речей у програмах політичних партій. І, що важливіше, так і не виконаний пункт коаліційної угоди попередньої Верховної Ради. Тож виступати проти такої ініціативи було не можливо. Аналогічно ситуація розвивалася і цього вівторка.
«Сподіваюся, що і в подальшому ми будемо під час голосувань отримувати 226 або більше голосів. А якщо все буде добре – то і 300, і 380. Закон про зняття недоторканності вступає в силу з 1 січня 2020 року. Чому ми голосували його саме зараз? Скажімо, я був упевнений у фракції «Слуга народу». І вона проголосувала «за» на 100%. Всі депутати дали голоси. Але якби раптом хтось з наших колег вирішив попіаритися на цій темі. Якщо б хтось з інших фракцій не проголосував. І ми б не отримали 300 голосів (яких у нас на жаль нема), то розгляд питання про імунітет довелося б відкласти на рік. А потім знову йти по повній процедурі. Я щасливий, що цього не відбулося. Я вдячний тим, хто підтримав цей законопроект», – коментував журналістам перебіг прийняття скасування депутатського імунітету голова парламенту Дмитро Разумков.
Читайте також: Без гальм і правил. Як стартувала нова Рада
Між тим, колеги, про яких він згадував, не припиняли шквал критики. Зокрема, колишні представники парламентської більшості з Європейської солідарності. Вони не забувають нагадувати, що зняття депутатського імунітету – це ініціатива Петра Порошенка, яку нині вдалося реалізувати (з яких причин її не реалізували у попередній Раді – колишні представники влади мовчать). Власне, і сам Порошенко не забув згадати про це під час свого виступу під куполом. Чим викликав доволі своєрідну реакцію нинішнього голови держави Володимира Зеленського. У кулуарах же співголова фракції Артур Герасимов переконував журналістів: їх фракція робитиме все, аби недоторканність народних обранців не повернулася.
«Сьогодні бракувало професійності. Звісно ми підтримували ідею Петра Порошенка про скасування недоторканності. Але ви бачили, як скасовуються закони. Тому ми говорили про важливі процедурні моменти. І попри професійні попередження від багатьох фракцій влада таки зробила помилки. Але зараз наша фракція буде робити все, аби недоторканність лишалася скасованою. І ми не маємо дати жодного шансу на її повернення», – впевнено говорив Герасимов. Щоправда, коли журналісти спробували розпитати його детальніше – співголова фракції «ЄС» швидко залишив кулуари.
Між тим, голова парламенту упевнено заявив, що навряд хтось із депутатів ризикне оскаржувати в Конституційному суді сьогоднішнє рішення. Адже після цього доведеться дивитися в очі своїм виборцям.
Читайте також: Розімкнути коло. Що робить Україну відсталою
«Я розумію, що нардепи можуть звертатися до Конституційного суду (КС). Але я не розумію, як після цього можна йти на вибори і розповідати, як ви переймаєтеся долею простих українців. Вважаю, що у КС немає юридичних підстав скасувати ці зміни до Конституції. Так, регламент дуже важкий закон, завжди можна знайти пункт, виконаний не повністю. Але якщо йти по загальним процедурам, яких ми притримувалися, то рішення щодо прийняття законопроекту відповідає законодавству політично і юридично», – переконував Разумков.
Його колега по партії, Давид Арахамія також запевняв: жодних порушень законодавства під час скасування депутатського імунітету не допустили. «Як ви вважаєте, ми дурні, щоб порушувати регламент? Ми перевіряли це тричі. Ну немає порушень. Хоча я на 100% впевнений, що ОПЗЖ подасть у Конституційний суд. А там КС хай розглядає, а потім ми отримаємо висновки. Також лунають звинувачення, що у нас нереформована правоохоронна система і будуть переслідування депутатів. Але ж тепер є мотивація її реформувати!» – переконував голова фракції «Слуги народу».
Втім його колеги з парламентської меншості не згодні. І хоча вони наполягають, що звертатися до Конституційного суду не планують, однак низку порушень називають не задумуючись. «Перша і ключова річ. Уявіть, що 2004 року Рада прийняла певну постанову і відхилила якийсь законопроект. А потім Верховна Рада 2019 року цю постанову про відхилення скасувала. І продовжила розглядати проект закону від 2004 року. Тільки у нас законопроект не 2004, а 2017 року (відповідну постанову парламент попереднього скликання щодо закону про зняття депутатського імунітету справді приймав, однак на першому ж засіданні новообрана Рада цю постанову скасувала – ред.). Друге порушення – не можна приймати зміни до Конституції в першому читанні на першій сесії. Але 29 серпня це зробили. Не можна проводити засідання в комітетах між першою і черговою сесією (обговорення змін до Конституції відбулося 2 вересня, саме між двома сесіями – ред.). І ці порушення нам кажуть, що у КС є підстави давати свою оцінку цьому законопроекту. Якою вона буде, чи буде подання – давайте почекаємо. Але скажу, що ми до цього подання долучатися не будемо», – запевняв групу журналістів депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко.
Як пояснюють народні депутати, подавати скаргу до КС можна буде одразу після підписання документа. Разом із тим, у кулуарах парламенту депутати вже поговорюють, що орієнтовною датою скарги може стати 2 січня 2020 року. Важливий момент: до цієї дати президент Зеленський зможе завести до Конституційного суду своїх чотирьох представників-суддів. На заміну тим, у яких спливають повноваження. Не під запис окремі депутати висловлювали сумніви, що Конституційний суд піде проти волі президента і його більшості в Раді.
Читайте також: Юрій Луценко та його дементори
«Давайте будем чесними – у КС є всі законні підстави скасувати рішення про зняття недоторканності. Саме через купу процедурних порушень під час голосування. Проте сумніваюся, що у суддів вистачить рішучості піти проти волі президента і його більшості в Раді», – зауважив один із співрозмовників Тижня, що належить до однієї з парламентський фракцій.
Окремі депутати президентської монобільшості, між тим, уже пропонують вносити зміни до регламенту. Особливо якщо вони «суперечать суспільному добру». «Розмови про регламент трохи втомлюють. Бо тут, як на мене, або спроби прикрити своє небажання голосувати, або спроби показати свою важливість і перевагу над більшістю. І ці розмови мені виглядають дещо штучними. Я вибраний на 215 окрузі в Києві. Я не сумніваюся, що більшість моїх виборців тільки за, аби я працював як депутат в суботу, неділю і тим паче понеділок. Незалежно від того, приймав парламент рішення про продовження моєї роботи в комітетах чи ні. І якщо норма законодавства суперечить здоровому глузду, загальному добру роботи депутатів для вирішення питань громадян, – а це є суспільне добро, – то вона неправильна. Її треба вилучати. А не апелювати до неї в екзотичний спосіб… Всі розмови про регламент наразі не більше, ніж білий шум», – переконував кореспондента Тижня голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко, член фракції Слуга народу.
Його опоненти, між тим, обережно почали говорити про зміцнення влади президента. І необхідність терміново реформувати прокуратуру й українські суди. Оскільки відсутність депутатського імунітету можна зробити народних обранців залежними від президента. Що, у свою чергу, перетворить Україну з парламентсько-президентської республіки у, фактично, суто президентську.
«Якщо ми скасували ст. 80 Конституції, то треба говорити про реформу судів і прокуратури. Але не можна допустити, аби зараз вигнали всіх, хто працював при Порошенку і набрали тих, хто буде служити новій владі. Нам потрібна незалежність судової системи. Тому я проти збільшення повноважень президента на правоохоронні органи. Ну не можна, аби повиганяли «петрових», а потім набрали «володіних» чи «бОгданових». Депутати із «Слуги» кажуть, що у нас там від чогось лишився захист. Але. Українська правова система нікого за політичну діяльність не притягувала. Навіть В’ячеслава Максимовича Чорновола намагалися засудити за замах на зґвалтування. Я вже не згадую про кримінальні справи проти Тимошенко і Луценка», – розповів журналістам депутат Сергій Власенко.
До всього нардепи з меншості зауважували – голосування за недоторканність було чи не єдиним, яке навіть попри низку порушень вони готові були підтримати. Що ж до подальших ініціатив, то народні обранці обіцяли орієнтуватися по ситуації. І якщо певні пропозиції від голови держави викликатимуть сумніви – то голосів вони не даватимуть. Подальші голосування лише підтвердили ці тези. Адже окрім голосування за скасування депутатського імунітету монобільшість цього дня вирішила відправити до Конституційного суду на аналіз (відповідності Основному закону – Ред.) низку документів. А саме проекти законів щодо можливості президента призначати і звільняти очільників Антикорупційного бюро і Держбюро розслідувань, створення незалежних регуляторних органів, зменшенні кількості депутатів, закріплення закритої пропорційної виборчої системи тощо. У більшості випадків ці ініціативи не змогли подолати бар’єр у 300 голосів.
Так чи так, депутатська недоторканність скасована. А її потенційне оскарження може відбутися не раніше початку нового року. До всього, нині у Конституційного суду є близько двох місяців, аби розглянути законодавчі ініціативи президента і дати свої висновки. А проголосувати за них депутати зможуть на наступній черговій сесії у лютому 2020 року. Щоправда, для закріплення цих змін потрібно буде знайти понад 300 голосів. Тобто підтримку в парламентської меншості. Депутати якої, у свою чергу, переконують: якщо порушення регламенту триватимуть, а самі проекти законів будуть виписані не якісно – навряд чи президентській фракції вийде з ними домовитись.