Партія влади переживає зміни. З’їзд, який відбувся в столиці 10 листопада, обрав нового голову політсили. Замість чинного спікера Дмитра Разумкова «Слугу народу» очолюватиме Олександр Корнієнко — теперішній заступник керівника фракції в парламенті. Це тільки початок. З’їзд не завершили, утім, оголосили перерву до лютого. За цей час мають ухвалити новий статут, а можливо, і по-новому унормувати все політичне поле країни.
Так завершується єдиний, але надзвичайно успішний рік у політичній історії Володимира Зеленського та його команди. Чинний президент уперше публічно повідомив про свою участь у політиці в ніч на 1 січня 2019-го. Тепер він найпопулярніший у країні політик, а очолювана ним політсила здобула монобільшість у Раді. Здавалося б, механізм налагоджено й будь-які втручання зайві. Однак рік легких перемог змінюється роком серйозних випробувань. Загальні місцеві вибори — ключова проблема, над якою ламає голови та частина соратників Зеленського, яка займається партійним будівництвом.
Успіх або поразка «Слуги народу» на майбутніх перегонах залежатиме від низки змінних. Партія точно не зможе сподіватися на головний козир 2019-го — електоральний бліцкриг. Можна й далі сперечатися щодо причин популярності Зеленського, але значна частина населення сліпо (зважаючи на майже повну відсутність конкретних обіцянок) довірилася кандидату.
Читайте також: Турборежим і наявність гальм
Звісно ж, таких не 73% населення країни. Цифра підтримки Зеленського в другому турі президентських виборів стала мемом, який використовують як прихильники, так і опоненти нової влади. Перші — для виправдання будь-яких дій та рішень, другі — для самоствердження в ніші «інтелектуальної опозиції». Насправді ж Зеленського підтримали 13,5 млн виборців із понад 30,5 млн, які мали право голосувати. Для порівняння: Віктору Януковичу на успішних для нього виборах 2010-го віддали свої голоси не набагато менше громадян — 12,5 млн. Просто конкуренція на тих перегонах була гострішою. Головне те, що в команді Зеленського сповна використали сприятливий момент. Тому й розпустили Верховну Раду VIII скликання, не чекаючи осінніх чергових виборів. Розрахунок вдався. Партія, яка ще на початку року не мала нічого, крім назви, здобула 6,3 млн голосів і переконливе перше місце. Дивовижним став успіх у мажоритарних округах. «Слуга народу» виграла в понад половині з них, залишивши позаду політиків, які роками «засівали» території. Були ідеї на хвилі успіху провести ще й швидкі місцеві вибори по всій країні або принаймні в найбільших містах. Цього не сталося і не могло статися в принципі, адже «Слуги народу» не існувало як партії в інституційному сенсі.
Тож кампанія на місцевих перегонах буде довгою та виснажливою. Найімовірніше, голосування відбудеться восени 2020-го, хоча в партії влади досі остаточно не відкинули ідею виборів навесні. Вирішення питання там пов’язують із завершенням реформи децентралізації. При цьому ефект простецької чарівності й новизни Володимира Зеленського вже вичерпано. Це фіксують соціологи. За даними Центру Разумкова, із жовтня по листопад баланс довіри до президента знизився із 48% до 43%. У прем’єр-міністра Олексія Гончарука він узагалі за цей час став від’ємним. У спікера Дмитра Разумкова баланс погіршився з 26% до 21%.
Частка переконаних, що події в Україні розвиваються в правильному напрямку, впала за той самий місяць із 45% до 37,5%. Тих, хто вважає, що нинішня влада краща за попередню, на початку жовтня було 48%, а в листопаді 43%.
У «Слузі народу» усвідомлюють ризики, але й досі сподіваються зберегти поки що високий рейтинг. Він тане на тлі сварок і скандалів усередині самої політсили. Саме про це казав новий голова партії Корнієнко на листопадовому з’їзді, коли вжив неологізм «sexy-партія». Бути sexy — це передусім утримати рейтинг, яким можна привабити достойних кандидатів на місцях. За словами Корнієнка, вони приєднаються, тільки «якщо ми до того часу (початку місцевих виборів. — Ред.) не зірвемо свій рейтинг усім, чим ми його зриваємо». Щоб ні в кого не виникло сумнівів, голова партії уточнив, що має на увазі «скандали, розбірки, голосування не за те, чого хочуть люди».
Однак озвучити проблему ще не означає вирішити її. Не минуло й тижня після з’їзду, як у лавах партії спалахнули нові скандали й розбірки. Уже 15 листопада депутати правлячої політсили вирішили виключити з лав фракції у Верховній Раді перших двох колег: Анну Скороход та Антона Полякова. Не позбавлено іронії те, що мажоритарника Полякова урочисто включили до лав партії саме на з’їзді 10 листопада. Він висувався як безпартійний.
До іміджевих та загальнолюдських проблем «Слуги народу» додаються ще й технологічні. Розділ «Загальна інформація про політичну партію» в останньому квартальному звіті політсили для НАЗК пустий. Там немає інформації ні про працівників, ні про осередки різного рівня. Якщо порівняти з іншими, то «Батьківщина», наприклад, лише по рідному для президента Кривому Рогу подала звіти від вісьмох районних організацій.
Читайте також: Децентралізація: небезпечні зв'язки
За юридичні питання в «Слузі народу» відповідає нардеп Олександр Качура. Його адвокатське бюро опікувалося інтересами політсили та компанії «Квартал-95» ще до виборів. За словами депутата, партія зареєструвала обласні осередки в усіх регіонах включно з Кримом та Севастополем. Однак у розмові з Тижнем він визнає, що районними осередками охоплено ще не всю територію. І додає, що в партії працюють над змінами до власного статуту, а також до Закону «Про політичні партії». Ідею подають у руслі подальшої диджиталізації. Мовляв, у сучасному світі районні осередки взагалі віджили своє, а партійці можуть спільно (принаймні на рівні області) ухвалювати рішення в спеціальних додатках без протоколів і печаток.
За чинним законом, кандидатів на місцеві вибори висуває партійний осередок відповідного рівня. Однак вони вже зараз можуть набувати різних форм. Наприклад, форми юридичної особи, і тоді осередок звітує перед НАЗК. Або ж вони можуть не набувати форми окремої юридичної особи, якщо це передбачає партійний статут. Саме така практика поширена серед багатьох нових політичних партій і була розкритикована Комітетом виборців України (КВУ) з кількох причин. По-перше, такі осередки не здатні вести повноцінну господарську та фінансову діяльність, а по-друге, це дозволяє керівництву партій повністю контролювати події на місцях. «Відповідно до законодавства кандидатів на місцевих виборах висувають місцеві організації партій. Але оскільки вони не мають статусу юридичних осіб, то не можуть реально сформувати та затвердити список із кандидатів», — зазначили в КВУ ще два роки тому. Якщо перефразувати, то кандидатів затверджують там, де зберігається головна печатка.
Читайте також: Без турборежиму
Зрозуміти бажання «Слуги народу» контролювати ситуацію на місцях можна. Під час парламентських виборів із надзусиллями змогли відібрати 400 кандидатів, які своєю репутацією не поховали політсилу одразу. Перші скандали в строкатій компанії почалися вже за місяць спільної роботи. При цьому лише на проміжних виборах в ОТГ 22 та 29 грудня 2019 року партія висунула близько 1800 претендентів. На загальні ж місцеві вибори, за словами Давида Арахамії, доведеться знайти близько 150 тис. кандидатів. Щоб поховати sexy-рейтинг «Слуги народу», буде достатньо кількох сотень людей із відверто зіпсутою репутацією. Спробувати хоч якось виправити це можна хіба що в режимі ручного коригування.
Однак такий підхід треба якось поєднати з тезами про демократизацію і народовладдя. «Не секрет, що всі партії влади в Україні переживали те саме. Починали на надіях людей, дуже гарно й активно, а через півроку-рік перетворювалися на КПРС. «Яку партію не будуй, виходить КПРС», — сказав колись один російський політик. І це, на жаль, правда», — заявив під час промови на листопадовому з’їзді Корнієнко. Головною причиною падіння КПРС були заяви про демократичність за повної внутрішньої диктатури. «Слугам» доведеться бодай частково вирішити непросте рівняння: одночасно зберегти демократичний імідж і контроль за справами на місцях. Вони навіть можуть показати прийнятний результат на місцевих виборах. Це вдалося колишній керівній партії БПП у найгірші для неї часи. Проте місцеві перегони 2020-го точно покажуть, що мем про 73% безнадійно застарів.