Політична криза у Слов’янську, що на понад пів року паралізувала процес самоврядування, змусила владу замислитись про створення військово-цивільної адміністрації (ВЦА) (див. Тиждень № 16/2021). Це мало стати прецедентом для Донеччини, адже тут ВЦА впроваджувалась би не з безпекових міркувань, а через затяте протистояння ексрегіоналів у міськраді. Втім, у Слов’янську до останнього сподівалися на можливість компромісу між головними сторонами конфлікту. Міський голова-опоблоківець Вадим Лях, якого, крім власних однопартійців, ситуативно підтримували депутати зі «Слуги народу» та «Європейської солідарності» (ЄС), не зміг домовитися щодо кадрових питань із «Опозиційною платформою ― За життя» (ОПЗЖ), до яких доєдналися депутати «Нашого краю», а також «Партії миру та розвитку». Втім, компромісів сторони, особливо опозиціонери, не прагнули. Це було б не так катастрофічно, якби кадрові питання не ставали на заваді прийняттю важливих рішень щодо життєзабезпечення міста, зокрема ухвалення бюджету. Після звернення Вадима Ляха до голови Донецької ВЦА Павла Кириленка щодо створення ВЦА у Слов’янську, оприлюдненого 14 квітня 2021 року, в місті немов увімкнувся режим очікування. Лях пішов на довготривалий лікарняний, а гострі питання намагалися розв’язувати виключно в «ручному режимі» шляхом залучення обласної влади, і спроб змінити політичну картину не було й близько.
На рішення президента довелося чекати понад півтора місяці. Невдовзі перед цим, а саме 25 травня, несподівано помер місцевий лідер партії ОПЗЖ Павло Придворов — головний конкурент Вадима Ляха на минулорічних місцевих виборах. За наявними даними, депутат, якому було лише 50 років, помер під час планової операції в австрійській клініці. Втративши найбільш упізнаване обличчя в місті, слов’янський осередок ОПЗЖ постав перед фактом неминучого переформатування зсередини. Можливо, зміни зачеплять не лише особу лідера та наближені до нього кола, а й формат співпраці з іншими політичними силами. А відтак, хоч це і малоймовірно ― посприяють виходу з політичної кризи. Утім, про будь-які зміни у керівництві слов’янської ОПЗЖ наразі невідомо: осередок висловив співчуття щодо смерті лідера, але про розгляд інших кандидатур на цю посаду поки що не йдеться.
Читайте також: Місцеві вибори у Слов'янську: холодний душ для ОПЗЖ
А вже 26 травня був оприлюднений Указ президента України № 210/2021 про утворення Слов’янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області. Командувачу об’єднаних сил та голові Донецької обласної державної адміністрації було доручено здійснити відповідні заходи. Реакція політичних гравців не забарилася. Логічно, що цей крок був підтриманий депутатами з президентської партії, які з самого початку кризи висловлювалися за створення ВЦА у Слов’янську. Категоричну незгоду передбачувано висловила регіональна організація ОПЗЖ, стверджуючи, що «вся повнота влади у місті буде сконцентрована тільки в руках «людей із погонами», яких контролює Київ». Мовляв, для створення ВЦА у Слов’янську нема об’єктивних підстав, і це результат зради міського голови, який вступив у змову з центральною владою, щоб «встановити військову диктатуру по всьому Донбасу». Подібна реакція була очікуваною, оскільки ексрегіонали аж ніяк не планували втрачати політичний вплив у такому знаковому місті (зокрема й для прибічників «русского мира»).
Утім, своє обурення створенням ВЦА висловив і регіональний офіс ЄС, хоча вони оперували іншими аргументами. У партії це рішення назвали «черговим спектаклем, який розігрують ОПЗЖ та президент Зеленський». На думку політсили, від якої в міську владу Слов’янська пройшли три представники, політична криза там — це наслідок «ручного» управління країною, через яке за п’ять місяців роботи депутатського корпусу в Слов’янську не ухвалено бюджет і гальмується вирішення важливих питань життєдіяльності міста.
Однак самі слов’янські депутати від ЄС вже пообіцяли продовжувати свою діяльність на благо мешканців міста, навіть якщо лише в ролі громадських активістів.
Однак, навіть без урахування протестних заяв та питання щодо можливості проведення наступних виборів, поки складно стверджувати, що криза самоврядування у Слов’янську завершилася успішним розв’язанням конфлікту. Далі за указ про створення ВЦА у Слов’янську справа поки не пішла. І навряд чи на Донеччині, на відміну від сусідньої Луганщини, варто очікувати зрушень найближчим часом. Наприклад, досі не отримала керівника Світлодарська громада Бахмутського району, указ про створення ВЦА у котрій був оприлюднений ще 19 лютого. Тому не дивно, що через два тижні після оприлюднення указу президента не відбулося й призначення голови ВЦА Слов’янська, і за законом містом поки керує мер Вадим Лях. «Буде проведена певна робота з підбору кандидата, буде прийнято рішення, про яке всі дізнаються», ― як завжди, ухильно пообіцяв під час щомісячної пресконференції голова Донецької ВЦА Павло Кириленко. Але він додав, що військово-цивільне адміністрування у Слов’янську відрізнятиметься від випадків, коли його впроваджують через небезпеку, пов’язану з військовими діями. Можливо, йдеться про те, що для Слов’янська Кириленко зробить виняток і призначить цивільного керівника. Хоча досі він принципово наголошував на важливості «погонів» саме на цих посадах у прифронтових громадах.
Читайте також: Дмитро Браславський: «Коли посадовець порушує мовне законодавство, за це треба карати, бо вибіркового виконання законів бути не може»
Навколо цього припущення відбувся вже не один скандал. На пресконференції Вадим Лях заявив, що не відкидає варіанту, коли очолити адміністрацію запропонують йому, і що він також готовий стати радником будь-якого керівника, якого призначить область. Ця заява викликала незадоволення у групи ветеранів, які приїхали до Слов’янська саме через інформацію про ймовірність такого розвитку подій. Вони емоційно звинувачували Ляха у пособництві терористам у 2014 році і навіть приготували для нього символічний сміттєвий бак на виході з приміщення. Ветеран Сергій Кошуков, який приїхав із побратимами з Добропілля, вважає, що Лях заплямував свою репутацію під час подій 2014 року і точно не може стати керівником військово-цивільної адміністрації. «Це має бути офіцер, людина військова. Коли ВЦА розпустять і оголосять перевибори, йдіть і обирайтеся, якщо люди вас підтримають. А поки ви не маєте на це права!» ― емоційно заявив Кошуков під час зустрічі. Сам Лях свої закиди заперечив, хоча зізнався, що 2014 року точно не був героєм. А про події в період окупації Слов’янська вже дає свідчення правоохоронним органам в якості свідка.
Ветерани та громадські активісти Донеччини запропонували гідних, на їхній погляд, кандидатів на пост голови ВЦА. До прикладу, йдеться про командира 37-го окремого мотопіхотного батальйону Павла Лановенка. На цю пропозицію, про яку повідомили регіональні ЗМІ після «ветеранського десанту» в Слов’янську, Павло Кириленко відреагував емоційно, вирішивши, що це «маніпуляції чи залякування». І категорично заявив, що з ним вони «не пройдуть». Чим вкотре продемонстрував загалом доволі прохолодне ставлення до ідеї спільного обговорення важливих питань із патріотичною спільнотою області. У цьому, до речі, голову донецької ВЦА не раз вже звинувачували активісти, яких сам Кириленко часто називає провокаторами.
Читайте також: Благодійність як бренд
Немає сумнівів, що питання призначення голів військово-цивільних адміністрацій громад, хоч і є зоною відповідальності Командувача об’єднаних сил та голови обласної державної адміністрації, є суспільно важливою справою у ширшому розумінні, ніж просто процес працевлаштування чиновників. Кількарічний досвід впровадження такої системи управління на Донеччині та Луганщині продемонстрував неабиякий вплив особистісних якостей керівників, які фактично здійснюють одноосібне керування в громаді. Тому превентивний протест патріотичної спільноти Донеччини цілком зрозумілий: вони воліють бачити на посадах керівників ВЦА ідейних ветеранів та чинних військових, а не колишніх регіоналів, які просто змінили табличку на своєму кабінеті. Це є передумовою змін, на які вони розраховують на восьмому році війни і яким мають сприяти призначені державою чиновники.
Невеликий приклад. У прифронтовому Зайцевому в межах декомунізації за ініціативою ветерана-голови ВЦА (який працює до моменту призначення керівника Світлодарської ВЦА, до якої приєднали селище) пропонують варіанти перейменувань вулиць. Запропоновані назви не безособові, на кшталт «Ягідних» чи «Центральних», як це часто відбувається через показово «нейтральну» позицію ексрегіоналів, обраних прихильниками «русского мира». У селищі пропонують увічнити імена Володимира Рибака, Степана Чубенка, Данила Дідика, а також військових, які героїчно загинули у Зайцевому під час російсько-української війни. Створюючи суспільний тиск на керівництво області, активісти демонструють, що бажають чіткішої артикуляції патріотичної позиції саме від керівників ВЦА. Бо навряд чи прихильником подібних перейменувань буде персонаж на кшталт Вадима Ляха або випадкова людина, для якої ця посада — лише черговий етап кар’єри, як це часто буває під час призначення керівників областей чи районів по всій Україні. Але саме на Донеччині, де останнім часом влада теж намагається зосередитись виключно на господарських питаннях, це відчувається гостріше та викликає спротив патріотичної частини місцевих мешканців. Бо останні на власні очі бачили, до чого призводить влада сумнозвісних «міцних господарників».