Днями заправні мережі оголосили українцям про знижки до чорної п’ятниці. Кілька днів продавали літр пального з дисконтом 5–10 грн. Це викликало неабиякий ажіотаж серед водіїв. Отже, виникає запитання: яка реальна собівартість пального, якщо заправні станції так легко готові знижувати вартість?
У середньому на заправних станціях бензин марки А-95+ продають за 57,8 грн/л. Дешевше коштує А-95 — 54,4 грн/л. Дизпальне — 54,3 грн/л. Водночас вартість пального на АЗС різниться, інколи суттєво — у межах 5–6 грн на літрі.
«АЗС-трейдери закуповують пальне за однією ціною, але до споживача воно доходить з різною націнкою. Перша причина — податкове навантаження. Інколи воно різниться в мережах у десятки разів, — пояснює Тижню експерт паливного ринку Сергій Куюн. — Це насамперед свідчить про бажання деяких компаній приховувати реальні прибутки, а тому мінімізувати податкові платежі. З одного боку, вони бідкаються про важкий реальний стан справ і відсутність доходів. З іншого — з легкістю на кілька днів пропонують знижки від 5 грн на літрі пального. Звісно, це свідчить про конкуренцію на українському ринку. Однак ситуація показова: заправки таки мають можливість доплатити в бюджет 1–1,5 грн за кожен літр пального.
Вони могли б запропонувати менші знижки, а різницю віддати в бюджет. Це серйозне питання, бо сьогодні податки — єдине джерело наповнення державного бюджету й фінансування нашої оборони. Це, на жаль, поки що усвідомлюють не всі бізнесмени»
«У II кварталі 2023 року з кожного літра пального в державний бюджет потрапляло від 40 к. до 2,4 грн», — свідчать дані дослідження Консалтингової групи «А-95». Тобто різниця між платежами подекуди становила 2 грн. Зазвичай більші податки сплачують ті, хто на заправках продає дорожче. Однак у вартості пального також є маркетинг. Наприклад, за ціни 60 грн/л бензину постійний клієнт може купувати його зі знижкою 3–4 грн. Фактично це стільки ж, як в інших мережах. Але в них таких дисконтів для своїх клієнтів немає.
«Це ринок: хтось намагається заманити клієнта низькою ціною чи знижками, інші — сервісом і супутніми послугами на заправних станціях. Якщо відкинути всі маркетингові штуки, то ціни на заправках різнитимуться щонайбільше на 2 грн на літрі пального», — каже Куюн.
Україна повністю залежить від світової ціни на нафту: майже 100 % усього пального припадає на імпорт. Це, власне, і побачили наприкінці літа, коли ціна на бензин стрімко зросла. Із червня по вересень котирування нафти у світі підскочили із $75 до $95 за барель. Плюс на цей період припав перехід українського паливного ринку на довоєнну систему оподаткування — ставка ПДВ на нафтопродукти зросла із 7 % до 20 %. На початку повернення довоєнних акцизів ішлося про загальне зростання ціни пального на 6–10 грн. Фактично через додаткове здорожчання нафти у світі отримали плюс 13–14 грн на літрі. Це був серйозний стрибок цін.
Сьогодні тенденція може змінитися. Найближчі два тижні ціни на АЗС почнуть падати. Вартість бензину й дизпального може знизитися на 3 грн/л. Це пов’язано зі здешевленням нафти на світовому ринку. Якщо ще у вересні Brent торгувався по $95 за барель, то станом на 29 листопада — $81,7. Відповідно подешевшала закупівля нафтопродуктів, а тому й собівартість пального впала.
Однак сьогодні центр уваги зосереджений на скрапленому газі, який за останній місяць подорожчав на 30 % — з 27 до 36 грн/л.
Сталося це через блокування кордону польськими перевізниками. Україна 30 % імпорту скрапленого газу отримувала автовозами саме через ці кордони. Величезний шматок ринку виявився заблокованим, виник дефіцит, і ціна почала зростати. Останні два-три тижні оператори активно перегруповуються, щоб забезпечити необхідні обсяги автогазу з інших напрямків іншими видами транспортування, зокрема залізницею.
Маємо всі шанси, що в грудні ціна повернеться — нижче від 30 грн/л. Це станеться, щойно пальне потрапить на ринок.
Однак глобального дефіциту на паливному ринку експерти не прогнозують. Нині маємо іншу ситуацію, ніж та, яка була на початку повномасштабного вторгнення.
«Тоді вороги заблокували всі джерела постачання нафтопродуктів. Ідеться про постачання з Росії, Білорусі, а також морем. Зруйнували наші нафтопереробні заводи. Інший фактор, який зіграв проти нас, — раптовість. До цього ніколи не купували пальне в Європі. Треба було вийти на новий ринок зі всіма невідомими. Сьогодні маємо транспортні парки, контракти. Тому проблеми з пальним у довгостроковій перспективі відкидаю. Але в короткостроковій можемо сказати про тимчасові форсмажори. Наприклад, через негоду був заблокований рух бензовозів. Чи те саме блокування кордону поляками», — пояснює Сергій Куюн.
Пальне Україна імпортує порівну з двох напрямків — північні постачання й південні. Перша категорія — країни Балтії, зокрема Литва, Латвія, а також Польща та її порти. Є постачання з Німеччини, але, знову ж таки, через Польщу. Південне постачання — це здебільшого імпорт нафтопродуктів через румунські порти.