Скарби блошиного ринку

 Коли мені було років п’ять, я з’їла справжній антикваріат. Французькі родичі з оказією передали нам коробку цукерок, оздоблених прозорим ламким мереживом із цукру. Незвичні ласощі швидко скінчились, та пам’ять про них не давала спокою. Й тут мені в око втрапила прабабусина порцелянова статуетка балерини. Раніше вона мене не цікавила, – я полюбляла ножики й пістолети, та зараз… Її довга багатошарова біла пачка як дві краплі води була схожа на смачну мрію. Я обережно відломила шматочок порцелянового мережива. На смак воно було ніяке, та я не звикла відступати, й, урешті-решт, красуня залишилася в самих панталончиках. У скрутну годину я віднесла її до антикварного магазину й отримала $200. Якби була б не об’їла в дитинстві, дали б усі дві тисячі. А на Заході така річ коштує значно дорожче – то був рідкісний зразок майсенської порцеляни.

 

 

Фінансова криза на Уолл-стрит, відлуння якої трясе всю світову економіку, робить сьогодні антикваріат найпривабливішим засобом збереження і примноження капіталів. Знецінюються акції, завмер ринок нерухомості, й тільки вартість старовизни неухильно та стрімко зростає. Від 100% до 1500% за останні 10 років. Тобто ціна будь-якої антикварної речі, придбаної в 1998 році, збільшилася не менше, як удвічі. До того ж, ринкові антикваріату ніколи не загрожуватиме надлишок – справжніх шедеврів завжди бракує, а от колекціонерів прибуває: арабські шейхи, африканські диктатори, російські олігархи, нові українці. Як стверджують фахівці, саме завдяки новим гравцям – нуворишам з теренів колишнього СРСР – обсяг світового антикварного ринку в 2007 році сягнув $43 млрд. На цьому ринку 41% становить живопис, графіка та скульптура, 17 – ужиткові артефакти й предмети інтер’єру, 15 – ювелірні вироби, 8 – раритетні автівки, 19% – інше (рукописи, предмети релігійних культів, нумізматика, музичні інструменти тощо). Український ринок антикваріату хоча й прибутковий, але й досі працює винятково на перспективу. На заваді йому стоїть наше законодавство. При ввезенні антикварних речей потрібно заплатити 25% їхньої вартості. Для порівняння: в європейських країнах і США це мито не перевищує 10%. З вивезенням у нас ще гірше: заборона розповсюджується на будь-яку культурну цінність віком понад 50 років.

 

 

В азартному й ризикованому світі антикваріату править бал Його Величність Випадок. Треба тільки не проґавити, коли доля підкидає якийсь раритет. Знала одну пані, яка, отримавши в спадок старовинний порцеляновий молочник, довго відтирала наждаком срібне напилення, – була впевнена, що то бруд. А чудовий меблевий гарнітур бідермаєр (Німеччина, 1818–1848 роки) взагалі опинився на смітнику. Молодята, яким він дістався як посаг молодої, не захотіли жити серед такого «мотлоху».

 

Величезний сегмент антикварної справи – реставрація. Про ціни на ці послуги важко сказати щось конкретне, тоді як інколи вони в рази перевищують первинну вартість предмета. Але шкодувати грошей на це не слід, бо на виході – вишукана річ, яка може стати справжньою перлиною зібрання.

 

Як правило, витвори мистецтва, виставлені у галереях чи на аукціонах, уже пройшли експертизу провідних фахівців. Якщо ж походження чи атрибутика раритету викликає певні запитання, варто пошукати спеціаліста з конкретної епохи й країни для проведення історичного та грошового оцінювання. Тут у нагоді можуть стати й знання та інтуїція рідних митця.

 

 

Є два види експертизи антикваріату: висновок мистецтвознавців і хімічна. Нещодавно аукціонному дому «Гелос» запропонували картину Івана Айвазовського вартістю $250 000. І хоча зовні картина не викликала підозри, й експертний висновок, із яким вона надійшла, був підписаний шанованими мистецтвознавцями, все ж вирішили підстрахуватися. Хімічна експертиза засвідчила, що склад фарб, якість і особливості полотна не відповідають тим, якими користувався митець. Крім того, справжній підпис на картині було змито, а на нього накладено факсиміле Айвазовського.

 

Сталої такси на послуги консультантів антикварного ринку не існує. Кожний випадок унікальний. У світовій практиці вартість експертизи може сягати 10% вартості самого предмета. В Україні ціна експертної оцінки коливається між $100 і $2000.

 

Не так давно розбирала речі після ремонту й надибала на великий і маленький флакони з-під культових радянських парфумів «Красная Москва». Й одразу вигулькнув із пам’яті той щасливий, неправдоподібно далекий День 8 Березня, коли ми з мамою отримали від тата ці казкові дарунки. Мені байдуже, що їх і порівняти неможливо з вишуканими пляшечками в стилі ар-нуво від славнозвісного французького дизайнера Rene Lalique, ціни на які вже зашкалюють на аукціонах за $200 000. Бо, як на мене, антикваріат – це воскресіння рідних усмішок, забутих цілунків, здійснених і нездійснених мрій, зниклого, та все одно вічного життя.